Med-books.by - Библиотека медицинской литературы. Книги, справочники, лекции, аудиокниги по медицине. Банк рефератов. Медицинские рефераты. Всё для студента-медика.
Скачать бесплатно без регистрации или купить электронные и печатные бумажные медицинские книги (DJVU, PDF, DOC, CHM, FB2, TXT), истории болезней, рефераты, монографии, лекции, презентации по медицине.


=> Книги / Медицинская литература: Акупунктура | Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Английский язык | Анестезиология и реаниматология | Антропология | БиоХимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Военная медицина | Гастроэнтерология | Гематология | Генетика | География | Геронтология и гериатрия | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Гомеопатия | ДерматоВенерология | Диагностика / Методы исследования | Диетология | Инфекционные болезни | История медицины | Йога | Кардиология | Книги о здоровье | Косметология | Латинский язык | Логопедия | Массаж | Математика | Медицина Экстремальных Ситуаций | Медицинская биология | Медицинская информатика | Медицинская статистика | Медицинская этика | Медицинские приборы и аппараты | Медицинское материаловедение | Микробиология | Наркология | Неврология и нейрохирургия | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход | О достижении успеха в жизни | ОЗЗ | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Паллиативная медицина | Паразитология | Патологическая анатомия | Патологическая физиология | Педиатрия | Поликлиническая терапия | Пропедевтика внутренних болезней | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Сестринское дело | Социальная медицина | Спортивная медицина | Стоматология | Судебная медицина | Тибетская медицина | Топографическая анатомия и оперативная хирургия | Травматология и ортопедия | Ультразвуковая диагностика (УЗИ) | Урология | Фармакология | Физика | Физиотерапия | Физическая культура | Философия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Экологическая медицина | Экономическая теория | Эндокринология | Эпидемиология | Ядерная медицина

=> Истории болезней: Акушерство | Аллергология и иммунология | Ангиология | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Гематология | Гинекология | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | Кардиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Педиатрия | Профессиональные болезни | Психиатрия | Пульмонология | Ревматология | Стоматология | Судебная медицина | Травматология и ортопедия | Урология | Фтизиатрия | Хирургия | Эндокринология

=> Рефераты / Лекции: Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Анестезиология и реаниматология | Биология | Биохимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Генетика | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Диагностика | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | История медицины | Лечебная физкультура / Физическая культура | Кардиология | Массаж | Медицинская реабилитация | Микробиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход / Сестринское дело | Озз | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Патологическая анатомия | Педиатрия | ПатоФизиология | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Скорая и неотложная медицинская помощь | Стоматология | Судебная медицина | Токсикология | Травматология и ортопедия | Урология | Фармакогнозия | Фармакология | Фармация | Физиотерапия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Эндокринология | Эпидемиология | Этика и деонтология

=> Другие разделы: Авторы | Видео | Клинические протоколы / Нормативная документация РБ | Красота и здоровье | Медицинские журналы | Медицинские статьи | Наука и техника | Новости сайта | Практические навыки | Презентации | Шпаргалки


Med-books.by - Библиотека медицинской литературы » Рефераты: Травматология и ортопедия » Реферат: Особливості проведення фізичної реабілітації при порушеннях постави

Реферат: Особливості проведення фізичної реабілітації при порушеннях постави

0

Скачать бесплатно реферат:
«Особливості проведення фізичної реабілітації при порушеннях постави»


ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ 1. Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм дітей і підлітків при порушеннях постави
1.1 Загальна характеристика нормальної постави й етапів її формування
1.2 Причини порушень постави
Розділ 2. Методи та організація дослідження
Розділ 3. Результати дослідження та їх обговорення
3.1 Виявлення порушення постави, обстеження хворого
3.2 Профілактика порушень постави
3.3 Механізми лікувальної дії фізичних вправ при порушеннях постави
3.4 Лікувальний масаж при порушеннях постави
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


ВСТУП

Актуальність теми. Одним з важливих показників здоров’я і розвитку дитини є постава. Поставою називають звичну позу невимушено стоячої людини, яку вона приймає без надмірного м’язового напруження. У випадках перевантаження одних і тих самих м'язових груп і їх стомлення порушується рівномірна тяга м'язів, що може призвести до зміни величини лордозу або кіфозу, бокового викривлення хребта. При частому повторенні цих станів вони фіксуються, що викликає порушення постави і тягне за собою перерозподіл м'язового тонусу, ослаблення м'язів, зниження ресорної функції хребта, зміни в діяльності головних систем організму. У дітей з порушеннями постави понижена життєва ємкість легенів, зменшена екскурсія грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльності серцево-судинної і дихальної систем. Порушенню нормальної діяльності органів черевної порожнини сприяє слабкість м'язів живота. Зниження ресорної функції хребта у дітей з плоскою спиною спричиняє постійні мікротравми головного мозку під час ходьби, бігу і інших рухів, що негативно позначається на вищій нервовій діяльності, супроводжується швидким настанням втоми, а нерідко і головними болями.
Відхилення від нормальної постави прийнято називати порушеннями, або дефектами постави. Порушення постави виявляється вже в у дітей раннього віку: у ясельному віці у 2,1%, в 4 роки у 15-17% дітей, в 7 років у кожної третьої дитини, в шкільному віці відсоток дітей з порушенням постави продовжує зростати і досягає 80-90% у віці 11-16 років, тобто у період посиленого росту кісток і статевого дозрівання [39,62].
Постава має нестійкий характер в період посиленого росту тіла дитини, що припадає на молодший шкільний вік. Це пов'язано з неодночасним розвитком кісткового, суглобово-зв'язкового апаратів і м'язової системи дитини. Кістки і м'язи збільшуються у довжині, а рефлекси статики ще не пристосувалися до цих змін. Створення загальноосвітніх шкіл нового типу веде до перевантажень дитячого організму через збільшення тривалості занять і об'єму навчального матеріалу. Сумарний об'єм знань, який отримують учні у сучасній українській школі набагато перевершує їх можливості його засвоєння, що веде до погіршення стану здоров'я дітей. Зокрема, це є причиною виникнення відхилень від нормальної постави. Вже через рік після початку навчання у школі кількість дітей з поганою поставою значно збільшується.
Лікування дефектів постави і деформації опорно-рухового апарату комплексне. Воно передбачає використання ЛФК разом з масажем, фізіотерапією, загартуванням, гігієнічними та оздоровчими заходами у режимі навчання, праці та відпочинку. Головним діючим чинником серед них є фізичні вправи. Необхідність їх застосування зумовлюється багатостороннім впливом на організм. Насамперед вони підвищують загальний тонус, активізують діяльність ЦНС, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, стимулюють обмінні процеси; забезпечують перерозподіл м'язового напруження, зміцнення м'язів, створення м'язового корсета. Систематичні заняття фізичними вправами тренують людину, сприяють виникненню і закріпленню нових умовних рефлексів, руйнують стереотип неправильного утримання тіла [40].
Мета роботи - проаналізувати систему застосування засобів фізичної реабілітації для дітей з порушенням постави.
Предмет дослідження зміст методики та організації фізичної реабілітації при порушеннях постави.
Об'єкт дослідження особливості застосування фізичної реабілітації при порушеннях постави. Завдання роботи:
. Вивчити й проаналізувати спеціальну літературу по проблемі застосування засобів фізичної реабілітації при порушеннях постави.
2. Розкрити етіологію, патогенез та клініку порушення постави.
. Обґрунтувати лікувальну дію ЛФК, лікувального масажу та фізіотерапії при порушеннях постави.
Розділ 1. Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм дітей і підлітків при порушеннях постави

1.1 Загальна характеристика нормальної постави й етапів її формування

Найважливішими завданнями фізичного виховання дітей є загальний їх розвиток, зміцнення здоров’я, формування необхідних рухових навичок правильної постави та запобігання різних деформацій хребта [39].
Але для того щоб запобігти різним деформаціям хребта чи сформувати правильну поставу, а може й виправити вже деформовану, насамперед треба знати яка ж насправді правильна постава й коли вона розпочинає формуватися і в який період життя треба звертати особливу увагу на поставу.
Отже поставою заведено називати звичну позу невимушено стоячої людини. Однак, це визначення занадто вузьке: людині перш за все властива певна трудова діяльність, пов’язана з різними рухами та положеннями тіла. Тому поняття постави слід значно розширити, визначаючи її як звичне положення нашого тіла під час покою та рухів [39,40,27].
Якщо людина вільно, без напруження тримає прямо голову та тулуб, а плечі, звичайно, опущені вниз та злегка відведені назад, причому, вона зберігає в основному це положення не тільки тоді, коли стоїть, але також під час ходьби, сидіння та праці, ми кажемо, що у такої людини правильна постава.
Як нормальна постава, так і патологічні її варіації визначаються не тільки морфологічними ознаками, але і функціональними факторами, які залежать від складної взаємодії нашого організму з оточуючим середовищем.
Таким чином, постава перш за все, функціональне поняття і її не можна розглядати як щось постійне, що не піддається змінам [35].
У різні періоди життя дітей під впливом оточуючого середовища (умови побуту, навчання), постава може змінюватись як у бік покращення так і в бік погіршення, тому різні порушення її, особливо на ранніх стадіях, можуть бути повністю виправлені.
Нормальна постава характеризується шістьма головними ознаками: 1 - розташуванням остистих відростків хребців на одній вертикальній лінії; 2 - розташуванням надпліч, плечей на одному рівні; 3 - розташуванням кутів обох лопаток на одному рівні; 4 - рівних між собою трикутників талії, що утворюються боковою поверхнею тіла і вільно опущеними руками; 5 -- розташуванням сідничних складок на одному рівні; 6 - правильними вигинами хребта в сагітальній площині (глибина поперекового лордозу - до 5 см, шийного - до 2 см) [40].
До цих шести ознак можна ще додати:
форму грудної клітини;
пряме розташування голови (лоб і підборіддя знаходяться в одній площині, перпендикулярній до підлоги, а мочка вух розташовані на одному рівні);- практично горизонтальним розташуванням лінії ключиць;
однаковою довжиною рук та ніг;
симетричністю розташування тазу (гребені клубових кісток знаходяться на одному рівні; сідничні складки також розташовані на одному рівні);
– ноги в положенні стоячи помірно розігнуті в кульшових і колінних суглобах [14].
Із фізіологічної точки зору поставу необхідно розглядати як своєрідний навичок, тобто, певне сполучення умовних рефлексів, які забезпечують зберігання звичайного положення.
Постава формується у дітей в процесі росту їх організму у тісному зв’язку із розвитком рухових функцій. Зміни постави з роками відбуваються у зв'язку з удосконалюванням можливостей опорно-рухової функції дитини, яка керується ЦНС, закріплює та утримує тіло в положенні правильної постави.
Основну роль у формуванні правильної постави відіграє не абсолютна сила м’язів, а рівномірний їх розвиток та правильний розподіл м’язової тяги. Цікаво відмітити, що нерідко зустрічаються люди з дуже могутньою мускулатурою, молотобійці, борці, штангісти і т.д., але з поганою поставою через надмірний розвиток у них м’язів згиначів.
В той же час, у людей з порівняно слабкою мускулатурою, часто спостерігається добра постава, наприклад - у еквілібристів, яка пояснюється рівномірним розвитком у них всіх м’язових груп.
Основним кістковим стрижнем, на якому тримаються голова та тулуб, є хребет, тому постава залежить в значній мірі від його положення, яке визначається в основному натяганням м`язів та зв’язок, які оточують хребцевий стовп. Якщо м`язи тулубу розвинені рівномірно і тяга згиначів урівноважується тягою розгиначів, корпус і голова займають пряме, красиве положення [32].
Симетричне, гармонічне влаштування тіла людини задовольняє важливі біохімічні умови, при яких чисельні сегменти хребта, тазу та суглобів людини побудовані так, що кожний сегмент є міцним фізіологічним опором для вище лежачого відділу, що знаходиться вище.
Ортоградне положення людини під впливом нервово-м’язового та зв’язкового апарату формує фізіологічні згини хребта, установлює його під визначеним кутом до тазу (нормальний кут тазу від 35 до 55 градусів), завдяки чому створюється найбільш сприятливі механічні умови для опори тулубу, правильної постави та функції нижніх кінцівок і самого хребта.
Постава не передається по спадковості, а формується в процесі росту, розвитку і виховання дитини. В процесі удержування голови дитини на 3-4 місяці після народження, формується шийний лордоз, а функція сидіння формується з 6-10 місяців - грудний кіфоз.
З 1-го року - період стояння, ходьби (тобто, ортоградне положення), до 5-7 років формується поперековий лордоз. Таким чином, у дітей в період росту, постава зазнає постійних змін під впливом гормонального фактору, фізичного розвитку, раціонального або нераціонального режиму та богатьох інших факторів зовнішнього середовища [39,31,27].
Всі фізіологічні вигини набуваються до того часу, поки малюк почне ходити. Фізіологічні вигини хребта чітко проявляються до 5-6 років. Проте, фізіологічна хвилеподібна форма хребта лишається не зафіксованою до 7-12 років і зберігається лише завдяки активній роботі м’язів. Після 12 років вигини хребта фіксуються внаслідок зміни співвідношення кісткових та хрящових елементів. Остаточне формування і закріплення всіх вигинів хребта завершується до 18-20 років. Хвилеподібна форма хребта та наявність буферних утворень у вигляді дисків, забезпечує ресорну (амортизаційну) функцію.

.2 Причини порушень постави

Для своєчасного виявлення та попередження дефектів постави необхідно знати причини, що їх викликають у різні періоди життя дитини від її народження та до 16-18 років, коли відбудеться повне скостеніння зросткових зон хребта.
Дефекти постави можуть виникати у грудному віці, коли у кістковій системі дитини ще існує велика кількість не скостенілої тканини.
Одною з причин виникнення порушень постави може бути неправильне (завжди на одній руці) носіння дитини [26].
Дефекти постави можуть виникати у наслідок того, що дитину надто рано починають саджати, ставити на ніжки, або вчити ходити. Недостатньо розвинені розгиначі спини ще не підготовлені до статичного навантаження, що приводить до виникнення дефекту, саме тому переміщення в коліннодолоному положенні- повзання є необхідним етапом у підготовці повноцінного переходу у положення сидячі.
Рання поява дефектів постав свідчить про недостатню увагу до росту та розвитку дитини з боку батьків, вихователів та педагогів. Завдяки такому неуважному відношенню, велика кількість порушень виявляється надто пізно [31].
Особливо велика відповідальність, у розумінні попередження дефектів постави у дітей дошкільного віку, лежить на батьках, так як саме батьки щоденно бачать своїх дітей оголеними (при купанні, одяганні та ін.). Основними причинами виникнення дефектів постави є:
. Загальна недостатність розвитку мускулатури дитини (слабкість м’язів).
. Нерівномірний розвиток м’язів (спини, живота, стегна), які утримують хребет у правильному положенні.
. Зменшення або збільшення кута нахилу таза.
Існує ряд інших несприятливих факторів, які сприяють розвитку дефектів постави :
. Тривала хвороба дитини або часті захворювання, які послаблюють її організм. До таких захворювань дітей дошкільного віку відносяться:
а) рахіт, при якому доволі часто формується рахітичний сколіоз грудного відділу хребта, який нерідко викликає компенсаторні скривлення в шийному та попереково-крижовому відділах;
б) захворювання, які викликають паралічі та парези, неповні паралічі якого-небудь одного боку тулубу.
. Незадовільний загальний режим життя дитини (недостатній або надмірний відпочинок, відсутність прогулянок на свіжому повітрі, недостатній сон та т.д.).
. Неправильний режим харчування.
. Погані умови сну (незручна, надто м`яка або надто тверда, коротка постіль та т.д.).
. Не відповідне росту дитини майно - стіл, стілець, ліжко.
. Незручний одяг.
. Неправильні пози та погані звички. До таких звичок відноситься:
а) стійка із опорою на одну і ту ж ногу. Така звичка сприяє виникненню косого положення тазу, що приводить до бокового скривлення хребта;
б) неправильно сидіти за столом (під час малювання, ігор, розглядання картинок та ін.), опускання ліктя однієї руки, згинання спини, з висячими у повітрі ногами, або підкладання однієї ноги на сидіння стільця. Така поза перекошує плечовий пояс і таз, стискує грудну клітину;
в) розглядати картинки та малювати лежачи у ліжку на боці. Це приводить до бокових скривлень хребта та порушень постави.
. Одноманітні рухи, наприклад, відштовхування однією ногою при їзді на самокаті, стрибки на одній нозі, під час гри у "класи" [13,22, 36].
Для дітей шкільного віку важливо, щоб портфель школяр носив то у одній, то у другій руці, щоб запобігти однобокого нахилу тулубу. Рекомендується носити не портфель, а ранець.
Величезне значення має правильна поза під час їжі та сну. Про положення тіла на перших порах необхідно пам’ятати увесь день, поки не виникне звичка тримати прямо його. Тільки тоді з’явиться правильна, красива постава. Багато батьків намагаються обмежити рухомість дитини, забороняють їй бігати, грати у рухомі ігри. Вони забувають про те, що у дітей існує величезна, природна потреба у рухах. Якщо потреба дитини у рухах не задовольняється, це може посилити та закріпити дефекти постави, які намічаються у неї.
Різноманітні рухи потрібні також тому, що більшість їх у людини (особливо під час праці за столом, партою) пов’язані з переважними вправами та розвитком м’язів, які згинають тулуб.
М’язи, що випрямляють корпус, у більшості рухів, мало приймають участь. Недостатність вправ цих м’язів ще більше погіршує поставу.
Найбільш поширеною причиною виникнення порушень постави непатологічного характеру, є слабкість м’язів тулубу, переважно спини та черевного пресу, при чому, вирішальну роль тут відіграє нерівномірний розподіл м’язової тяги. Невелике відхилення від правильного положення частин тіла (хребта, голови, тазу, плечового поясу, рук та ніг), про які вже говорилось, має суто функціональний, а не органічний характер, тому піддається виправленню у наслідок своєчасного усунення шкідливих звичок та застосування фізичних вправ [21].
В окремих випадках причиною неправильної постави можуть бути і фізичні вправи, при яких недотримується рівномірність у розвитку мускулатури. Найбільш негативно відображається на поставі дітей неправильний режим дня. В основі правильного режиму дня лежить доцільне чергування різних видів діяльності. розумової праці у школі та дома (класні заняття, приготування домашніх завдань, читання, з посильною фізичною працею та відпочинком) прогулянки на свіжому повітрі, спорт та ін.
Повний відпочинок організму під час сну можливий тільки у тому випадку, якщо сон достатньо тривалий (9-ти годин, кімната, в якій спить дитина, добре провітрюється). Дитина повинна мати окреме ліжко. Якщо школяр недосипає, у нього з'являється в’ялість, знижується працездатність, а в подальшому порушується і його сон. Батьки повинні слідкувати за правильною позою дитини під час сну [39,40].
Особливо важливо стежити за правильною позою учня під час занять. Необхідною умовою для виховання постави, є підбирання меблів відповідно зросту дитини.
Неправильна поза при сидінні за столом (сильно нахилені вперед тулуб та голова) можуть викликати різні форми скривлення хребта [17].
Формування постави в основному відбувається в дошкільному і продовжується в шкільному віці, а закінчується в юнаків та дівчат у старшому віці. Проте, навіть у дорослих її неможна розглядати, як щось постійне та незмінне. Під впливом оточуючого середовища (побутові умови, особливості праці та т.д.) постава у деякій мірі може змінюватись постійно [16].

Розділ 2. Методи та організація дослідження

Під час вирішенні поставлених у курсовій роботі завдань були використані загальнонаукові методи:
1. Аналіз і узагальнення літературних джерел з тематики дослідження.
2. Вивчення і узагальнення досвіду застосування засобів фізичної реабілітації при порушеннях постави.
3. Систематизація та конкретизація підходів до застосування різних методів та засобів фізичної реабілітації при порушеннях постави.
З метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання було проведено аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, опрацювання викладені в науковій літературі, документальних і методичних джерелах теоретичні та практичні положення про особливості обстеження хворого та виявлення порушень постави, проведення фізичної реабілітації щодо корекції порушень постави, також вивчення досвіду профілактики порушень постави.
Опрацьовано фонди Рівненської обласної бібліотеки, медичної бібліотеки (м. Рівне), бібліотек Рівненського державного гуманітарного університету, Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (м. Київ), Національної наукової медичної бібліотеки України (м. Київ), Російської державної бібліотеки (м. Москва), бібліотеки Національного університету фізичного виховання і спорту України (м. Київ), бібліотек Львівського державного інституту фізичної культури (м. Львів), та on-line версій бібліотек.
Аналізувалися механізми лікувальної дії фізичних вправ при порушеннях постави.
Використання аналізу дозволило виявити особливості та специфіку застосування різних засобів фізичної реабілітації щодо корекції порушень постави, сформувати мету, завдання курсової роботи, провести узагальнення і обґрунтування результатів досліджень різних науковців.

Розділ 3. Результати дослідження та їх обговорення

.1 Виявлення порушення постави, обстеження хворого
Обстеження розпочинають з огляду, який слід проводити у відповідній послідовності: спереду, ззаду і збоку. Людина повинна стояти невимушено, ноги розігнуті в колінах, стопи розташовані паралельно на відстані стопи друг від друга.
При огляді людини спереду людину, яка має неправильну поставу, визначають вертикальне положення голови, підборіддя злегка при підняте, лінія, з’єднуюча нижній край орбіти і козелок вуха, горизонтальна; шийно-плечові кути які утворилися боковою поверхнею шиї і надпліччями, одинакові. Надпліччя знаходяться на одному рівні, опущенні і розведенні. Грудна клітка симетрична відносно середній лінії також симетричний живіт. Переднє-верхні остистість клубових кісток знаходиться на одному рівні [32].
При огляді ззаду визначається симетрія розташування лопаток вони злегка зведені і прижаті до тулуба.
Трикутники талії (трикутники, створені талією і внутрішньою стороною вільно опущеної руки) при огляді спереду і ззаду симетричні.
При огляді збоку правильна постава характеризується декілька при піднятою грудною клітиною і піднятим животом, прямими нижніми кінцівками, а також помірно вираженими фізіологічними вигинами хребта. При нормальному положенні хребта остисті відростки лежать на прямій лінії. Для більш наглядного визначення положення хребта місця проекції остистих відростків на шкірі спині відмічають йодом [31].
При виявленні дефектів постави для більш детального виявлення асиметрій використовують сітковий екран с 10-сантиметровими квадратами, за який вміщується людина. Глибина лордозу визначається приладом який складається із двох лінійок: вертикальної і горизонтальної. По розділенню вертикальної лінійки встановлюється висота заміру, по горизонтальній лінійці, яка з’єднана з першою муфтою що ковзає, вимірюється глибина лордозів [36].
Для вимірювання кута нахилу таза використовується акушерський тазометр з приєднаним до нього транспортиром з виском. Одна ніжка тазометра розміщається на верхньому краю лонного зчленування, а друга на остистому відростку IV поперекового хребця, при цьому нитка виска показує кут нахилу тазу в градусах по відношенню до горизонтальної лінії, який проходить через верхній край лонного зчленування, який в нормі - від 350 до 450. Для вимірювання відставання лопаток від плоскості спини використовується лінійка. При вираженій асиметрії вимірюють напівокружність грудної клітини (сантиметровою лінійкою від остистих відростків до середини грудини) з правої та лівої сторони (див. рис. 1).

Рис. 1. Тазокутомір

Для виявлення дефектів постави в сагітальній площині виконують огляд збоку. При цьому звертають увагу на положення голови, руки, лопаток, виразність фізіологічних вигинів хребта і положення нижніх кінцівок.
При круглій спині визначається зменшення шийного і поперекового лордозів і збільшення грудного кіфозу. Голова нахилена вперед, плечі звисають, лопатки крилоподібні, спина дугоподібна, сідниці сплощені, коліна декілька зігнуті. Зв’язки і м’язи спини розтягнуті, Грудні м’язи вкорочені. Кут нахилу таза зменшеній [20].
При кругло увігнутій спині у верхній половині тулуба зміни подібні таким як при круглій спині. Різко збільшений поперековий лордоз, черевна стінка в’яла, розтягнута (відвислий живіт). М’язи задньої поверхні стегон знаходяться у стані розтягнення, а м’язи передньої поверхні стегон укорочені. Кут нахилу таза збільшений.
Плоска спина характеризується зменшенням фізіологічних вигинів хребта. Грудна клітка сплощена, вузька. М’язи спини послаблені, лопатки відстають (крилоподібні). Кут нахилу таза зменшений.
Плоско-увігнута спина є варіантом плоскої спини, але зі збільшеним поперекового лордозу, сідниці вип’ячені назад [36].
Для виявлення порушень постави у фронтальній площині (асиметричної постави) необхідно огляд ззаду і спереду. При цьому відзначається нахил пояса вперед, одне надпліччя вище за інше, хребет відхилений в сторону піднятого надпліччя, лопатка на стороні увігнутості хребта розташована нижче, трикутники талії асиметричні. М’язи тулуба послаблені.
Рентгенологічне дослідження хребта патології не виявляє. Асиметрія при цьому виді порушення постави може бути виправлена шляхом напруження м’язів.
Для оцінки сили м’язів спини та живота приймається положення лицем вниз поперек кушетки або гімнастичної лавки так щоб верхня частина тулуба до гребенів клубових кісток знаходилась на вису, руки на пояс (ноги утримує людина яка проводить огляд). Час до повної втоми м’язів визначається по секундоміру. (Для дітей 7-11 років після курсу занять ЛФК воно повинно становити не менш 1-2 хвилини, а для 12-16 років - 2-4 хвилини). Оцінка сили м’язів правої і лівої половини тулуба виконується так же, але в положенні лежачи на боку. Час утримання для дітей 7-11 років - 1-1,5 хвилини, 12-16 років - 1,5-3 хвилини. Сила м’язів черевного пресу визначається числом переходів із положення на спині (руки на поясі) в положення сидячи і навпаки (ноги фіксуються). Темп повільний (не вищий 16 разів за хвилину). Після курсу занять ЛФК діти 7-11 років повинні виконувати це завдання 15-20 разів, а у віці 12-16 - 20-40 разів [31].
Обстеження необхідно доповнити вимірюванням ваги, зросту стоячи і сидячи, динамометрію правої кисті, вимірювання ваги краще проводити зранку після відвідування туалету і до їжі, зріст теж краще бути виміряти зранку так як на протязі дня зріст людини має тенденцію змінюватись.
Функціональній стан м’язів тулуба можна вивчати за допомогою біометрії. Проводять зразкову міотонометрію правої та лівої половини спини - м’язів розгинаючих хребет: трапецієподібний м’яз (між хребтом і внутрішнім краєм лопатки), задньої верхньої і нижньої зубчастого м’яза (під лопаткою), а також м’язів, випрямляючих хребет (по бокам від хребта в нижньогрудному і поперековому відділі) [21].
При оцінці ефективності ЛФК при усіх видах дефектів хребта необхідно орієнтуватися на поставленні лікувальні задачі. Перш за все по позитивній клінічній динаміці, тобто зменшення або ліквідація при знаків описаних вище: зменшення асиметрії тіла, нормалізація фізіологічної кривизни, кута нахилу тазу, вирівнювання м’язової сили і тонусу м’язів, відновлення нормальної рухливості хребта.
Важливим клінічним і функціональним показником ефективності ЛФК є сформований навик правильної постави.
Функціональним та клінічним показником укріплення м’язового корсету є збільшення маси м’язів і зріст силової витривалості по даним вище перелічених проб [36].
Показником її ефективності по відношенню до загальних задач є вивчення фізичного розвитку фізичної працездатності. Покращення фізичного розвитку і усунення наявних деформацій встановлюється при поетапній оцінці зросту стоячи і сидячи, маси тіла, окружності грудної клітини і т. і. шляхом порівняння їх з висхідними даними, а по можливості - з даними відповідних величин.
Найбільш простою і доступною методикою визначення або відсутності порушень постави є тестова картка.
Похожие материалы:

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введите код: