Реферат: Кампілобактерії

Med-books.by - Библиотека медицинской литературы. Книги, справочники, лекции, аудиокниги по медицине. Банк рефератов. Готовые медицинские рефераты. Всё для студента-медика.
Скачать бесплатно без регистрации или купить электронные и печатные бумажные медицинские книги (DJVU, PDF, DOC, CHM, FB2, TXT), истории болезней, рефераты, монографии, лекции, презентации по медицине.


=> Книги / Медицинская литература: Акупунктура | Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Английский язык | Анестезиология и реаниматология | Антропология | БиоХимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Военная медицина | Гастроэнтерология | Гематология | Генетика | География | Геронтология и гериатрия | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Гомеопатия | ДерматоВенерология | Диагностика / Методы исследования | Диетология | Инфекционные болезни | История медицины | Йога | Кардиология | Книги о здоровье | Косметология | Латинский язык | Логопедия | Массаж | Математика | Медицина Экстремальных Ситуаций | Медицинская биология | Медицинская информатика | Медицинская статистика | Медицинская этика | Медицинские приборы и аппараты | Медицинское материаловедение | Микробиология | Наркология | Неврология и нейрохирургия | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход | О достижении успеха в жизни | ОЗЗ | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Паллиативная медицина | Паразитология | Патологическая анатомия | Патологическая физиология | Педиатрия | Поликлиническая терапия | Пропедевтика внутренних болезней | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Сестринское дело | Социальная медицина | Спортивная медицина | Стоматология | Судебная медицина | Тибетская медицина | Топографическая анатомия и оперативная хирургия | Травматология и ортопедия | Ультразвуковая диагностика (УЗИ) | Урология | Фармакология | Физика | Физиотерапия | Физическая культура | Философия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Экологическая медицина | Экономическая теория | Эндокринология | Эпидемиология | Ядерная медицина

=> Истории болезней: Акушерство | Аллергология и иммунология | Ангиология | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Гематология | Гинекология | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | Кардиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Педиатрия | Профессиональные болезни | Психиатрия | Пульмонология | Ревматология | Стоматология | Судебная медицина | Травматология и ортопедия | Урология | Фтизиатрия | Хирургия | Эндокринология

=> Рефераты / Лекции: Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Анестезиология и реаниматология | Биология | Биохимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Гематология | Генетика | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Диагностика | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | История медицины | Лечебная физкультура / Физическая культура | Кардиология | Массаж | Медицинская реабилитация | Микробиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход / Сестринское дело | Озз | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Патологическая анатомия | Педиатрия | ПатоФизиология | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Скорая и неотложная медицинская помощь | Стоматология | Судебная медицина | Токсикология | Травматология и ортопедия | Урология | Фармакогнозия | Фармакология | Фармация | Физиотерапия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Эндокринология | Эпидемиология | Этика и деонтология

=> Другие разделы: Авторы | Видео | Клинические протоколы / Нормативная документация РБ | Красота и здоровье | Медицинские журналы | Медицинские статьи | Наука и техника | Новости сайта | Практические навыки | Презентации | Шпаргалки


Med-books.by - Библиотека медицинской литературы » Рефераты: Инфекционные болезни » Реферат: Кампілобактерії

Реферат: Кампілобактерії

0

Скачать бесплатно реферат:
«Кампілобактерії»


1. КАМПІЛОБАКТЕРІЇ

До роду Саmpylobacter (campylo - зігнутий) належить декілька видів бактерій, які паразитують в організмі людей і тварин. Патогенними представниками для людини є С. pyloridis, С. jejuni, C. cоli, С. fetus. Вперше ці мікроорганізми виділені від людей Р. Вінцентом у 1974 р.
Морфологія і фізіологія. Кампілобактерії - тонкі, спірально зігнуті мікроорганізми, завдовжки 0,5-8 мкм і завширшки 0,2-0,5 мкм. Вони мають усього один-два завитки. Спор і капсул не утворюють, активно рухливі завдяки наявності одного чи двох джгутиків, розташованих на одному або обох полюсах клітини. Легко забарвлюються всіма аніліновими барвниками, Гр(-).
За типом дихання кампілобактерії - мікроаерофільні анаероби, вимагають в атмосфері над середовищем 5 % О2, 10 % СО2 і 85 % азоту. Культивують їх на спеціальних напіврідких і щільних середовищах при оптимальній t 37 °С. Їх можна культивувати і в курячому ембріоні. При виділенні кампілобактерій з випорожнень людей і тварин до щільних середовищ додають поліміксин В, ванкоміцин, триметоприм для пригнічення росту сторонньої мікрофлори.
Ферментативні властивості їх не виражені. Вуглеводів не розкладають. Енергетично живуть за рахунок розщеплення амінокислот. Виділяють оксидазу й каталазу.
Екзотоксину вони не продукують, містять ендотоксин. Останнім часом описані термолабільний і термостабільний ентеротоксини. Кампілобактерії проявляють виражені адгезивні та інвазивні властивості, легко прикріплюються до ентероцитів кишечника, а С. pyloridis - до клітин шлунка. Антигенні властивості мало досліджені.
Екологія. Кампілобактерії постійно знаходили в ротовій порожнині, кишках і статевих органах людей, тварин і птахів. Їх виділяли з вагінального вмісту корів, овець і свиней, з плаценти цих тварин, кишечника, а також із тканин абортованих плодів. Із лабораторних тварин до кампілобактерій чутливі гвінейські свинки.
Джерелом інфекції для людини є хворі тварини й люди. Від них кампілобактерії можуть потрапити у воду й харчові продукти (особливо м’ясо й молоко). В організм людини вони проникають через рот. Отже, основний спосіб зараження людей - фекально-оральний, хоч можливий і контактно-побутовий шлях від хворих людей і бактеріоносіїв.
У різних об’єктах зовнішнього середовища, таких як вода, випорожнення хворих і носіїв при t 4 °С кампілобактерії зберігаються протягом тижня, у посліді курчат - 4 дні. Вони резистентні до дії жовчі й кислот, що забезпечує їм стійкість до шлункового соку та зберігання у жовчному міхурі. Дезинфікуючі речовини досить швидко інактивують їх.
Захворювання людини. Екзогенні та ендогенні інфекції, спричинені кампілобактеріями, називаються кампілобактеріозами. Інкубаційний період триває в середньому 5 днів. Вважають, що кампілобактерії, особливо C. рyloridis, відіграють значну роль у виникненні гастриту, виразкової хвороби шлунка і 12-ПК. Інші види частіше викликають гастроентерити, які супроводжуються проносом, блюванням, болями в животі, незначним підвищеннями t. У вагітних жінок кампілобактерії здатні викликати передчасні пологи й аборти. Проникаючи в загальний кровотік, вони можуть призвести до виникнення бактеріємії. В окремих країнах світу кампілобактеріози виникають у вигляді водних і харчових епідемій. Частіше хворіють діти й люди похилого віку.
Імунітет. Дослідження останніх років показали, що імунітет проти кампілобактерій зумовлений як гуморальними, так і клітинними механізмами. З антитіл найбільше значення мають sIgA, концентрація яких у крові збільшується в сім і більше разів. Важливу роль у захисті організму від кампілобактерій відіграють макрофаги та фактори місцевого імунітету в тонкому кишечнику.
Лабораторна діагностика. У зв’язку з тим, що клінічна картина кампілобактеріозів дуже подібна до симптомів при інших бактеріальних інфекціях, мікробіологічні дослідження мають вирішальне значення для діагностики. Матеріалами для дослідження є кров, випорожнення, пунктат абсцесів, секрет піхви, навколоплідні води, плацента. Посіви роблять у рідкі (тіогліколятний бульйон) і щільні середовища (кров’яний агар, шоколадний агар). Ідентифікацію виділених чистих культур проводять за морфологічними, культуральними, біохімічними та антигенними властивостями. Можна також заражати гвінейські свинки, курячі ембріони. Рідше проводять серологічну діагностику - ставлять реакції аглютинації, зв’язування комплементу. В деяких країнах застосовують високочутливі специфічні імунологічні реакції, особливо імунофлуоресценції, імунної сорбції антитіл, мічених ферментами, радіоімунологічний метод та імуноблотинг.
Профілактика і лікування. Попереджувальні заходи зводяться до захисту води і харчових продуктів від контамінації їх кампілобактеріями від хворих домашніх тварин, додержання особистої гігієни під час догляду за ними. Специфічна профілактика не розроблена.
Лікують кампілобактеріози еритроміцином, ампіциліном, тетрацикліном, гентаміцином та іншими АБ.

2. ГОРОСТЕН (HOROSTENUM) - ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ЛІКУВАННЯ КАМПІЛОБАКТЕРІЙ

Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: decametoxin, 1,10-декаметилен-біс (N,N-диметилментоксикарбоніл-метил) амонію дiхлорид); основні фізико-хімічні властивості: безбарвна, злегка опалесцентна рідина із запахом лимона; склад: 1 мл препарату містить 0,00025 г декаметоксину; допоміжні речовини: спирт етиловий, гліцерин, цитралю розчин.
Форма випуску. Рідина для зовнішнього застосування.
Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфекційні засоби.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Антисептичний препарат Горостен містить антимікробний, антивірусний, протигрибковий препарат декаметоксин (ДКМ). В основі біологічної дії ДКМ лежить вплив на клітинні мембрани: декаметоксин руйнує надмембранний шар, розпушує мембрану, підвищує її проникність для великомолекулярних речовин. Оскільки на мембранних структурах фіксується більшість ферментів, ДКМ змінює ензиматичну активність клітини, пригнічуючи ферментативні системи. Гідрофобний радикал ДКМ сприяє максимальному зв'язуванню препарату з клітинною мембраною мікроорганізмів. Катіонний радикал ДКМ спочатку зменшує, а потім нейтралізує заряд мікробної клітинної стінки. ДКМ не впливає на оболонки клітин людини, оскільки вони мають значно більшу довжину ліпідних радикалів, тому з ними не відбувається гідрофобної взаємодії. ДКМ справляє виражену бактерицидну дію на грампозитивні, грамнегативні аеробні та анаеробні мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, дифтерійну і кишкову палички, сальмонели, протей, клебсієли, шигели, псевдомонади, клостридії, кампілобактерії, гарднерели, хламідії, мікоплазми та інші. ДКМ також діє фунгіцидно на дріжджоподібні гриби, збудники епідермофітії, трихофітії, мікроспорії, деякі види пліснявих грибів (аспергіли, пеніцили), справляє вірусоцидну дію на ліпофільні віруси, у тому числі СНІДу, гепатиту.
Горостен високоактивний щодо мікроорганізмів, стійких до антибіотиків (пеніцилін, хлорамфенікол, тетрацикліни, стрептоміцин, гентаміцин, неоміцин, новобіоцин, олеандоміцин, цефалоспорини, фторхінолони та ін.).
Формування стійких до Горостену штамів мікроорганізмів не відбувається при тривалому застосуванні препарату. Бактеріостатичні (фунгістатичні) концентрації подібні до його бактеріцидних (фунгіцидних), вірусоцидних, спороцидних концентрацій.
У процесі використання Горостену підвищується чутливість антибіотикорезистентних мікроорганізмів до антибіотиків.
Гліцерин, що входить до складу Горостену, пом'якшує шкіру й у такий спосіб захищає її від подразнення при частому застосуванні (20-30 разів на день) навіть у людей з чутливою шкірою. рН Горостену - 5,8-6,0.
Препарат не фарбує шкіру, а цитраль додає йому приємного лимонного запаху.
Фармакокінетика. Препарат для зовнішнього використання у вигляді протирань, примочок; практично не всмоктується слизовими оболонками, шкірою і поверхнею рани.
Показання для застосування. Горостен показаний для застосування у випадках підвищеного ризику бактеріального забруднення шкіри. Горостен використовують для гігієнічної дезінфекції шкіри рук у персоналу медичних закладів у процесі огляду хворих з метою профілактики переносу транзиторної мікрофлори. Горостен застосовують для оброблення шкіри рук медперсоналу перед і після виконання медичних маніпуляцій: ін'єкцій, при перев'язуванні ран, проведенні ендоскопічного обстеження, роботі з дихальною апаратурою, катетеризації, при роботі з кров'ю і виділеннями хворих, роботі з забрудненою білизною, після контакту із зараженим матеріалом.
Горостен рекомендується для повсякденного знезаражування шкіри рук персоналу підприємств фармацевтичної і харчової промисловості, суспільного харчування, побутового обслуговування (пральні, перукарні, лазні, хімчистки, готелі та ін.), для знезаражування шкіри рук після відвідування туалетів, користування суспільним транспортом, у всіх випадках, пов'язаних з підвищеним ризиком інфікування та поширення небезпечних для здоров'я мікроорганізмів.
Горостен показаний для оброблення ділянок шкіри, уражених стафілококовим і стрептококовим імпетиго і ділянок, що межують з ними, з метою ліквідації запального процесу, для профілактики та оброблення пролежнів.
Горостен використовують для профілактичного знезаражування ділянки мікротравм, їм обробляють подряпини і садна, отримані в процесі виробничої діяльності та у побуті, для протирання шкіри після депіляції, після гоління.
Спосіб застосування та дози. Руки ретельно миють проточною водою з милом, видаляють залишки мильної піни, витирають до суха. Наливають у долоню 3-5 мл Горостену і ретельно розподіляють його по внутрішній і зовнішній поверхні кисті, міжпальцевим проміжкам і навколонігтевим просторам, нижній третині передпліччя протягом 1-2 хв. Після цього шкіру висушують.
Якщо руки попередньо не мили з милом, то оброблення Горостеном проводять двічі.
При погрозі появи пролежнів Горостен втирають у ділянки шкіри за допомогою ватної кульки. За наявності пролежнів Горостен застосовують у вигляді аплікацій.
Шкіру обличчя після гоління протирають тампоном або долонею, змоченими препаратом.
Очищені медичні інструменти, загубники, трубки та інше оснащення дезінфікують шляхом занурення в Горостен на 30 хв.
Побічна дія. ДКМ у концентрації, що міститься в Горостені, не чинить токсичного впливу. Тривале застосування Горостену не спричиняє алергічних реакцій. Дуже рідко можлива індивідуальна несприйнятливість.
В осіб з індивідуальною несприйнятливістю Горостену можлива поява висипу на шкірі після застосування препарату, який зникає після припинення застосування.
Протипоказання. Індивідуальна несприйнятливість.
Передозування. Передозування не встановлено.
Особливості застосування. Підігрівання Горостену, до 37-38°С перед використанням на порядок підвищує його антимікробну ефективність.

Використана література

1. Аптека Галицька. Спеціалізований журнал. 2006 р.
2. Сміт Т., “Медична енциклопедія, 2 видання” (1994 р.)
Похожие материалы:
    Реферат: СНІД: шляхи зараження, розвиток, профілактика Реферат: СНІД: шляхи зараження, розвиток, профілактика
    СНІД (синдром набутого імунодефіциту) - інфекційне захворювання, яке супроводиться тяжким порушенням діяльності імунної системи, в результаті чого організм втрачає здатність до захисту від патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.

    Реферат: Харчові отруєння мікробного походження Реферат: Харчові отруєння мікробного походження
    Харчові отруєння - гострі захворювання, що виникають під час вживання їжі, яка містить отруйні для організму речовини мікробної чи немікробної природи. На відміну від харчових інфекцій харчові отруєння тривають кілька днів, але інколи можуть набувати

    Реферат: Харчові інфекції, їх різновиди Реферат: Харчові інфекції, їх різновиди
    Харчові продукти не лише задовольняють природні потреби організму людини в поживних речовинах і енергії, а і є головною ланкою в ланцюгу виникнення, передачі та поширення багатьох хвороб бактеріального, вірусного, протозойного, грибного походження,

    Реферат: Джерела отруєння та їх профілактика Реферат: Джерела отруєння та їх профілактика
    Харчові отруєння зумовлюються передачею в організм отруйних речовин чи паразитів, які зумовлюють отруєння. В основному до харчових отруєнь відносять такі захворювання людини, які передаються в через їжу. Головна причина харчових отруєнь є вживання в їжу

    Реферат: Стафілококова інфекція Реферат: Стафілококова інфекція
    Напротязі останніх років серед захворювань, які найбільш поширені серед населення, стали захворювання шкіри й підшкірної клітковини. Збудниками, як правило, є мікроорганізми запальних процесів, що супроводжуються гноєтворенням, перше місце займають

    Ветеринарна фармакологія - Хмельницкий Г.О., Хоменко В.С. - 1994 год Ветеринарна фармакологія - Хмельницкий Г.О., Хоменко В.С. - 1994 год
    Охарактеризовано основні групи лікарських засобів, наведено хімічну будову діючої речовини, хімічні та фізичні властивості, які мають значення для виготовлення лікарських форм, стерилізації, транспортування, зберігання і шляхів введення в організм.

    Внутрішні хвороби (фармакотерапія больового синдрому) - Бобирьов В.М., Петр ... Внутрішні хвороби (фармакотерапія больового синдрому) - Бобирьов В.М., Петр ...
    Проблема болю і його лікування має виняткову соціальну значимість для суспільства і до теперішнього часу цілком не вирішена, тому питання створення і раціонального використання ефективних болезаспокійливих засобів нині дуже актуальні. У підручнику

    Реферат: Туберкульоз як хвороба Реферат: Туберкульоз як хвороба
    Туберкульоз - хвороба, відома людству ще з давніх-давен. На єгипетських муміях часто знаходять ознаки перенесеного туберкульозу. Відомості про нього збереглися й в індійських ведах, на стародавніх глиняних вавилонських табличках, у грецьких рукописах.

    Реферат: Асептичні та стерильні лікарські форми. Розчини для ін’єкцій в амп ... Реферат: Асептичні та стерильні лікарські форми. Розчини для ін’єкцій в амп ...
    Лікарські засоби для парентерального застосування – це стерильні препарати, призначені для введення шляхом ін'єкцій, інфузій, імплантацій в організм людини або тварини. До них відносяться розчини, емульсії, суспензії, порошки і таблетки для отримання

    Реферат: Ангіна. Форми захворювання. Лікування Реферат: Ангіна. Форми захворювання. Лікування
    Відомості про запалення горла дійшли до наших днів з кінця четвертого століття до нашої ери. Сама назва «ангіна» перекладається як задуха, оскільки в стародавні часи дане захворювання нерідко закінчувалося зупинкою дихання з летальним результатом. І при


Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введите код: