Med-books.by - Библиотека медицинской литературы. Книги, справочники, лекции, аудиокниги по медицине. Банк рефератов. Медицинские рефераты. Всё для студента-медика.
Скачать бесплатно без регистрации или купить электронные и печатные бумажные медицинские книги (DJVU, PDF, DOC, CHM, FB2, TXT), истории болезней, рефераты, монографии, лекции, презентации по медицине.


=> Книги / Медицинская литература: Акупунктура | Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Английский язык | Анестезиология и реаниматология | Антропология | БиоХимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Военная медицина | Гастроэнтерология | Гематология | Генетика | География | Геронтология и гериатрия | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Гомеопатия | ДерматоВенерология | Диагностика / Методы исследования | Диетология | Инфекционные болезни | История медицины | Йога | Кардиология | Книги о здоровье | Косметология | Латинский язык | Логопедия | Массаж | Математика | Медицина Экстремальных Ситуаций | Медицинская биология | Медицинская информатика | Медицинская статистика | Медицинская этика | Медицинские приборы и аппараты | Медицинское материаловедение | Микробиология | Наркология | Неврология и нейрохирургия | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход | О достижении успеха в жизни | ОЗЗ | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Паллиативная медицина | Паразитология | Патологическая анатомия | Патологическая физиология | Педиатрия | Поликлиническая терапия | Пропедевтика внутренних болезней | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Сестринское дело | Социальная медицина | Спортивная медицина | Стоматология | Судебная медицина | Тибетская медицина | Топографическая анатомия и оперативная хирургия | Травматология и ортопедия | Ультразвуковая диагностика (УЗИ) | Урология | Фармакология | Физика | Физиотерапия | Физическая культура | Философия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Экологическая медицина | Экономическая теория | Эндокринология | Эпидемиология | Ядерная медицина

=> Истории болезней: Акушерство | Аллергология и иммунология | Ангиология | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Гематология | Гинекология | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | Кардиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Педиатрия | Профессиональные болезни | Психиатрия | Пульмонология | Ревматология | Стоматология | Судебная медицина | Травматология и ортопедия | Урология | Фтизиатрия | Хирургия | Эндокринология

=> Рефераты / Лекции: Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Анестезиология и реаниматология | Биология | Биохимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Генетика | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Диагностика | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | История медицины | Лечебная физкультура / Физическая культура | Кардиология | Массаж | Медицинская реабилитация | Микробиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход / Сестринское дело | Озз | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Патологическая анатомия | Педиатрия | ПатоФизиология | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Скорая и неотложная медицинская помощь | Стоматология | Судебная медицина | Токсикология | Травматология и ортопедия | Урология | Фармакогнозия | Фармакология | Фармация | Физиотерапия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Эндокринология | Эпидемиология | Этика и деонтология

=> Другие разделы: Авторы | Видео | Клинические протоколы / Нормативная документация РБ | Красота и здоровье | Медицинские журналы | Медицинские статьи | Наука и техника | Новости сайта | Практические навыки | Презентации | Шпаргалки



Med-books.by - Библиотека медицинской литературы » Рефераты: Фтизиатрия » Реферат: Туберкульоз як хвороба

Реферат: Туберкульоз як хвороба

0

Скачать бесплатно реферат:
«Туберкульоз як хвороба»


План

1. Туберкульоз як інфекційна і соціальна проблема
2. Актуальність проблеми туберкульозу
. Чинники поширення інфекції
. Від чого залежить інфікованість мікобактеріями туберкульозу
. Які категорії людей найбільше схильні до захворювання
. Чому туберкульоз вважають таким небезпечним захворюванням
. Як уберегтись від зараження
. Про особливості перебігу туберкульозу на ранніх стадіях
. З чого починається захворювання туберкульозу
. Основні клінічні прояви туберкульозу
Висновок


1. Туберкульоз як інфекційна і соціальна проблема

Туберкульоз - хвороба, відома людству ще з давніх-давен. На єгипетських муміях часто знаходять ознаки перенесеного туберкульозу. Відомості про нього збереглися й в індійських ведах, на стародавніх глиняних вавилонських табличках, у грецьких рукописах. Уже Гіппократ добре знав туберкульоз як небезпечне захворювання легень. У ХУШ ст. від туберкульозу помирав кожен сьомий житель Європи.
Слово "туберкульоз" порівняно нове. Раніше цю хворобу називали сухотами.
Про заразливість туберкульозу було відомо здавна. Німецькому вченому-бактеріологові Роберту Коху в 1882 р. пощастило відкрити збудника туберкульозу - мікроб, який під мікроскопом має вигляд короткої, злегка зігнутої палички завдовжки 2 - 5 мікронів і завширшки 0,2 - 0,5 мікрона.
Відкритий Кохом мікроб - збудник туберкульозу - раніше називали туберкульозною паличкою, або бацилою Коха. Нині ці мікроби прийнято називати мікобактеріями туберкульозу.
Ще на початку минулого століття під час розтину померлих від туберкульозу людей в уражених органах виявляли особливі зміни - горбки. Саме відтоді хворобу цю почали називати горбковицею, або туберкульозом (від латинського слова tuberculum, що означає "горбок"). Якщо захворювання прогресує, горбки розпадаються й утворюється туберкульозна каверна. Каверна в перекладі з латинської мови означає "печера", з'являється вона внаслідок розпаду легеневої тканини.
Варто знати, що найнебезпечнішими для інших людей є хворі з прогресивним перебігом захворювання, наявністю хронічного легеневого процесу з кавернами і виділенням значної кількості мікобактерій туберкульозу з найдрібнішими бризками мокротиння і слини під час кашлю, чхання і навіть під час розмови. Хворі з так званими закритими формами туберкульозу є менш небезпечними щодо зараження інших людей, хоча під час загострення захворювання вони можуть виділяти мікобактерії. Заразитися туберкульозом можна й через речі або предмети, забруднені мокротинням, слиною, що містять мікобактерії туберкульозу.
Джерелом зараження іноді стає хвора на туберкульоз худоба, здебільшого корови. Зараження може настати після споживання сирого молока, молочних продуктів, а також м'яса, яке не пройшло достатнього термічного оброблення.
Слід мати на увазі, що на туберкульоз можуть хворіти свійські тварини (собаки, кішки та ін.), а також свійська птиця. В окремих випадках такі хворі тварини і птиця можуть бути джерелом зараження людини.
Особливо небезпечне зараження для дітей і підлітків, оскільки вони дуже сприйнятливі до різних інфекційних захворювань, у тому числі й до туберкульозу.
Виникнення туберкульозу значною мірою залежить від стану захисних сил організму людини, так званого імунітету. Якщо імунітет достатній, незважаючи на зараження мікобактеріями туберкульозу, захворювання може й не розвинутися, оскільки завдяки дії різних фізіологічних механізмів мікобактерії, що проникли в організм людини, перестають розмножуватися, а частина з них виводиться з організму.
За певних умов, наприклад, у разі поганого харчування, перевтоми, постійних стресів, важких умов життя і праці, виникнення різних захворювань (грип, цукровий діабет, запалення легень та ін.) опірність до мікобактерій туберкульозу знижується.
Туберкульоз - соціальна хвороба, яка уражає передусім найбіднішу частину населення, що живе в несприятливих соціально-побутових умовах. Недоїдання, фізичне виснаження, житлова скрута (ще Р. Кох вважав, що туберкульоз - це житлова хвороба), відсутність необхідних гігієнічних умов, економічні труднощі, санітарна неграмотність населення, брак кваліфікованої медичної допомоги сприяють поширеності епідемії туберкульозу.
У плані соціальної і санітарної профілактики загальнодержавні заходи мають бути спрямовані на підвищення життєвого рівня населення і поліпшення побутових умов, забезпечення житловою площею, створення культурно-освітніх закладів і мережі санаторіїв, особливо для дітей, захист водойм та атмосфери від забруднення токсичними речовинами.
Крім соціальних і соціально-гігієнічних заходів у боротьбі з туберкульозом велике значення мають заходи суто медичні, спрямованні на запобігання цьому захворюванню, його ранню діагностику та адекватне лікування.

2. Актуальність проблеми туберкульозу

Щорічно у світі захворюють на туберкульоз 10 млн. людей, 3 млн. вмирають, тобто щодня вмирають близько 8 тис. осіб. Це більше, ніж від СНІДу, малярії, грипу та інших інфекцій, разом узятих. Загальна кількість хворих досягла 6 млн., з яких 20 млн. мають відкриту форму туберкульозу - тобто є постійним джерелом небезпеки для здорових людей. Серед причин смерті туберкульоз посідає 10-у сходинку та перше місце серед інфекційних хвороб. За даними ВООЗ, туберкульоз став «першим убивцею молодих жінок», адже у всьому світі туберкульозом заражені понад 900 млн. жінок. Із них щороку вмиратимуть близьку 1 млн., переважно у дітородному віці.
Епідемію туберкульозу можна порівняти лише зі зростанням захворюваності на рак. Адже у 2000р. на рак захворіли близько 10 млн. людей та близько 6 млн. з них вмерли. До 2020р. прогнозується збільшення на рак вдвічі - до 20 млн. нових випадків на рак - та відповідне зростання смертності від нього.
За даними ВООЗ, в організмі кожного третього жителя нашої планети вже є туберкульозна паличка, тобто вони тубінфіковані. Очікується, що до 2010 р. вперше інфікованих туберкульозом буде близько 1 млрд. осіб, понад 200 млн. захворіють на туберкульоз, а 70 млн. умруть від цього захворювання. Більшість хворих на туберкульоз зосереджена в країнах із зафіксованою епідемією СНІДу: у багатьох країнах Африканського континенту і в державах колишнього Радянського Союзу.
В Україні епідемія туберкульозу зареєстрована з 1995 р. Вона прогресує і набуває широких масштабів. Нині в нашій державі, за даними Міністерства охорони здоров'я, кількість хворих на туберкульоз становить 300-370 тис. осіб, щороку вона збільшується на 68-72 тис. Щодня реєструють 80-90 нових хворих на туберкульоз людей, а 30 із тих, які захворіли раніше, вмирають» Смертність від туберкульозу в Україні сягає майже 40 %. Близько 80 % хворих за умови своєчасної діагностики та лікування можна було б врятувати.
Нині, згідно з даними статистики МОЗ України, зареєстровано близько 700 тис. хворих на туберкульоз, з яких 600 тис. перебувають на диспансерному обліку, зокрема 142 тис. - з відкритою формою туберкульозу. За офіційними даними, кількість хворих перевищила 1 % населення, проте експерти небезпідставно вважають, що реальна кількість хворих значно більша.
Щороку кількість хворих збільшується на 40 тис. Лише завдяки цій підступній хворобі Україна щороку втрачає 10 тис. громадян.
Найвищі показники захворюваності на всі форми туберкульозу відзначають у найбільш промислово розвинених південно-східних регіонах України: Херсонській, Луганській, Миколаївській, Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. На соціально незахищені верстви населення припадає до 70 % захворюваності.
Діагноз "туберкульоз" щороку встановлюють на 8 % частіше, ніж у попередньому році, тобто є постійна тенденція до зростання захворюваності.
туберкульоз інфекція мікобактерія захворювання

3. Чинники поширення інфекції

У природі є досить великий "резервуар інфекції", що призводить до значного поширення туберкульозу, але найбільшу небезпеку становить хвора 1 на туберкульоз людина.
Основні шляхи проникнення мікобактерій туберкульозу в організм людини або тварини такі: аерогенний, або інгаляційний, краплинний, або пилковий, аліментарний, контактний і внутрішньоутробний.
За умови аерогенного шляху інфікування мікобактерії потрапляють у дихальні шляхи з краплинами слизу, мокротиння або пилом. Можливість зараження збільшується при постійному тривалому спілкуванні з хворим на відкриту форму туберкульозу.
Мікобактерії туберкульозу можуть довго зберігатися в засохлому мокротинні, на білизні, посуді та інших предметах. У висохлому мокротинні вони хоч і не розмножуються, але іноді зберігаються протягом 8 - 9 міс. Частинки висохлого мокротиння під час підмітання легко підіймаються вгору і разом з вдихуваним повітрям можуть потрапити в дихальні шляхи людини. Вуличний пил і пил в помешканні приблизно 3 міс несе в собі небезпеку захворювання. Приблизно стільки ж мікобактерії туберкульозу можуть залишатися живими на сторінках книг (коли хвора людина їх гортає, змащуючи пальці слиною). У вологому мокротинні вони зберігають патогенність до 6 міс, а у вологому затемненому середовищі залишаються життєздатними 7-10 років. Добре виживають при охолодженні. За температури -23 °С мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність упродовж 7 років. У воді мікобактерії туберкульозу зберігаються протягом 150 днів, у молоці і молочних продуктах - 8-10 міс, у ґрунті - 1-2 міс, у фекаліях і на пасовищах - понад 1 рік. Сире молоко, яке містить природні бактерицидні речовини, що вбивають інші мікроби, для мікобактерій служить гарним живильним середовищем.
В Єгипті серед інших було виявлено мумію з вираженою патологією внутрішніх органів. Подиву дослідників не було меж, коли на живильному середовищі з'явилися колонії мікобактерій туберкульозу, адже після смерті їхнього хазяїна минуло майже три тисячі років!
Мікобактерії витримують нагрівання до 80 оС протягом 30 хв. Звичайне кип'ятіння, що миттєво вбиває інші мікроби (деякі гинуть навіть при 60 °С), вбиває їх тільки через декілька хвилин. Від прямого сонячного світла мікобактерії туберкульозу гинуть через 10 хв., розсіяне світло вбиває їх протягом 5 - 7 днів. Концентровані розчини кислот та лугів для мікобактерій не перешкода; гинуть вони при використанні хлорвмісних дезінфекційних засобів (хлорамін).
На туберкульоз хворіють не тільки люди, а й понад 50 видів тварин. Хворі на туберкульоз тварини виділяють мікобактерії з мокротинням, слиною, фекаліями, сечею, заражаючи пасовища. Переносити мікобактерії туберкульозу можуть мухи і таргани.
Туберкульозом можна заразитися контактним шляхом, доглядаючи хвору тварину, або аліментарним шляхом у разі вживання продуктів від тварин, хворих на туберкульоз. Особливо це стосується споживання інфікованих м'яса, молока, сметани, масла, сиру, кисломолочних продуктів, тобто таких, які за технологією виробництва термічно не обробляються або обробляються недостатньо. У такому разі мікобактерії через стінку кишок можуть потрапити в лімфатичні вузли та спричинити туберкульозний бронхаденіт. У разі недостатності імунної системи є ймовірність потрапляння мікобактерій у легені, а потім з течією крові - у будь-який орган.
Інфекція може потрапити і через плаценту, якщо у матері наявна генералізована форма захворювання.
Заразиться можна де завгодно - у крамниці, в громадському транспорті, у гостях, під час поцілунку, докурювання чужої сигарети або через книгу.

4. Від чого залежить інфікованість мікобактеріями туберкульозу

Статистика свідчить, що зі 100 осіб, первинно заражених туберкульозною паличкою, в короткий термін захворіють лише 5. Це пов'язано з низьким вихідним рівнем активності їхньої імунної системи. Стан імунітету решти 95 людей, незважаючи на зараження мікобактеріями, протягом років здатен тримати туберкульозну паличку під контролем. Хворі не виділяють мокротиння і мікобактерій, є менш небезпечними щодо зараження інших. Таких людей медики називають "інфіковані туберкульозом". Прихована форма туберкульозу називається латентною.
Проте в разі ослаблення захисних сил організму, а це відбувається переважно внаслідок стресу, недостатності харчування і свіжого повітря, запоїв, таких захворювань, як діабет і лейкоз, отруєнь і т. ін., а також у похилому віці, мікобактерія, що доти "дрімала", може почати розмножуватися і спричинити хворобу. За статистикою, протягом життя ще не менше ніж 5 % населення можуть з носіїв мікобактерій перетворитися на їх активних продуцентів. Отже, безсимптомне носійство у будь-якої дорослої людини може перейти в активне захворювання.
Таким чином, з кожних 100 людей, що заразилися, п'ятеро захворюють досить швидко і ще п'ятеро - пізніше, протягом життя. Більшість носіїв так званої латентної форми не захворіють ніколи, якщо тільки вони додатково не заразяться вірусом імунодефіциту людини - ВІЛ. 50-60 % ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД хворі і на туберкульоз, переважно у тяжкій формі. Комбінація туберкульозу та ВІЛ/СНІДу дуже небезпечна. Середня тривалість життя людини, якій встановлено клінічний діагноз "СНІД - асоційований комплекс", - менше ніж один рік!
Доношеним новонародженим дітям у пологовому будинку на 3-5-й день життя проводять специфічну профілактику за допомогою вакцини БЦЖ. Імунологічна перебудова організму внаслідок вакцинації БЦЖ супроводжується появою позитивної туберкулінової проби. Вакцинація сприяє зниженню інфікованості, захворюваності дітей на туберкульоз, запобігає розвитку гострих інфільтративних і генералізованих форм.
На жаль, несприйнятливість до туберкульозу після щеплень триває приблизно 5-б років, тому для збереження імунітету здійснюють ревакцинацію (повторне щеплення). Ревакцинацію здійснюють усім клінічно здоровим неінфікованим дітям у віці 7, 12 і 17 років. Перед проведенням ревакцинації роблять туберкулінову пробу, і вакцину БЦЖ уводять тим, у кого реакція негативна. Проміжок між пробою і ревакцинацією повинен становити не менше ніж 3 доби і не більше ніж 2 тиж.
Протипоказаннями до ревакцинації є позитивна внутрішньо шкірна проба Манту (інфільтрат 5 мм і більше), захворювання на туберкульоз, гострі і хронічні інфекційні процеси, шкірні захворювання, схильність до кровоточивості.
Потужний шлях зменшення захворюваності - підвищення рівня неспецифічного імунітету, захисних сил організму та підтримання їх протягом усього життя. Адже, за даними статистики, нині інфікованість мікобактеріями туберкульозу школярів досягла 30-40 %, підлітків - 50-70 %, а серед дорослих українців перевищила рівень 80 %. Іншими словами, при сучасному стані інфікованості населення України в разі зниження імунітету 1,5-2 % дітей, 2,5-3 % підлітків та 4-5 % дорослих людей можуть додатково захворіти на туберкульоз!

5. Які категорії людей найбільше схильні до захворювання

ВІЛ-інфіковані хворіють на туберкульоз у 113, а хворі на СНІД - у 170 разів частіше від неінфікованих. А в Україні офіційно зареєстровано близько 1 % ВІЛ-інфікованих і кількість їх постійно зростає.
Серед людей, що перебувають у місцях позбавлення волі, на туберкульоз хворіють у 50-70 разів частіше, причому в більшості випадків захворювання виявляють протягом першого року після зараження.
Хворі, які страждають на психічні розлади з депресивними станами, хворіють на туберкульоз у 10 разів частіше, ніж інше населення.
Хворі на туберкульоз із супутніми хронічними неспецифічними захворюваннями легень (бронхіт, емфізема легень, пневмонія, абсцес легень, бронхоектатична хвороба тощо) і частим загостренням мають підвищений ризик розвитку туберкульозу. У них рецидиви спостерігають приблизно вдвічі частіше, ніж у хворих без супутніх захворювань.
Люди з легкою формою діабету хворіють на туберкульоз у 2 рази, середньою формою - у 5,2 разу, і тонкою формою - у 13 разів частіше. А поширеність діабету серед дорослого населення і підлітків в Україні перевищує 2 %.
У розвинених країнах туберкульоз діагностують переважно у людей віком понад 65 років.
Якщо після лікування первинного туберкульозу в легенях залишилися значні зміни, то загострення туберкульозу спостерігають майже в 16 разів частіше, ніж в інфікованих без видимих змін у легенях.
Окрім того, ймовірність повторного захворювання на туберкульоз вилікуваної від нього людини в 150 разів більша, ніж здорової (неінфікованої).

6. Чому туберкульоз вважають таким небезпечним захворюванням

Туберкульоз - інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу. Рівень захворюваності на туберкульоз відображає стан розвитку держави. Усунення тла для захворювання - справа держави. Проте застосування нескладних профілактичних заходів може поступово зменшити захворюваність на туберкульоз.
У 99 % випадків туберкульозом уражуються легені. Але він може вражати всі органи і тканини людини: очі, кістки, шкіру, сечову і статеву системи, кишки, головний мозок та ін. Залежно від місця розвитку мікобактерії можуть виділятися в зовнішнє середовище від хворого на туберкульоз з мокротою (туберкульоз органів дихання), калом (туберкульоз травного каналу), сечею або спермою (туберкульоз сечової та статевої систем), з молоком під час годування дітей (туберкульоз молочної залози), з менструальними виділеннями (туберкульоз жіночих статевих органів), із сльозами (туберкульоз очей), з виразок, нориць (туберкульоз шкіри, лімфатичних вузлів або кісток з норицями) і т. ін. На частку туберкульозу припадає більше ніж половина померлих ВІД інфекційних захворювань,тобто він забирає більше життів, ніж будь-яка інша інфекція, включаючи СНІД. Зі всіх передчасних смертей, яких можна було б уникнути зусиллями сучасної медицини, кожна четверта припадає на туберкульоз.
Головне джерело інфекції - у 92-95 % випадків - це хвора людина з відкритою формою туберкульозу легень, тобто, хвора на туберкульоз людина, в мокротинні якої висіваються мікобактерії туберкульозу. Більшість хворих на туберкульоз мікобактерії в навколишнє середовище не виділяють, тому безпечні для людей, які їх оточують.
Зазвичай зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом. Мікобактерії потрапляють у дихальні шляхи з краплями слизу, мокротинням або пилом. Клінічні ознаки захворювання можуть проявитися через місяці або навіть роки після явного зараження.

7. Як уберегтись від зараження

Мікобактерії потрапляють в навколишнє середовище переважно під час чхання або кашлю, рідше - під час досить жвавої розмови з хворим на туберкульоз в активній формі. Тому слід уникати спілкування з незнайомими людьми, що, як кажуть, "бризкають слиною". Адже поширеність туберкульозу досить велика - понад 1 % населення України перебуває на диспансерному обліку з приводу туберкульозу! А згідно з критеріями ВООЗ, туберкульоз не становить загрози для суспільства, коли на 1 мли населення є лише одна людина, що виділяє мікобактерії, тобто коли на відкриту форму туберкульозу хворі 0,00001 % населення.
Якщо ж ви потрапили в товариство, де хтось чхає або кашляє і прикриває рота лише долонею, радимо скористатися декількома порадами щодо запобігання зараженню.
1. Можна затримати дихання, зробивши невеликий видих, і перейти в інше приміщення.
2. Якщо неможливо вийти, намагайтесь опинитися за спиною хворої людини - слиз летить тільки вперед.
3. Якщо й це неможливо, намагайтеся трохи опустити плечі, одночасно зробивши видих. А надалі вдихати повітря через ніс, використовуючи м'язи живота (так званий черевний тип дихання). Якщо товариство досить велике - намагайтеся дихати таким способом увесь час. Адже мікобактерії зберігаються та переміщуються не лише на свіжих, а й на висохлих часточках слизу!
Відомо, що улюблена локалізація туберкульозу - верхівки легень, там гірша вентиляція та кровообіг. Якщо плечі людини опущені, верхівки легень стиснуті, під час черевного дихання повітря потрапляє переважно в нижні відділи легень, де мікобактерії зазвичай не розвиваються. Отже, вірогідність розвитку захворювання значно зменшується. Описаний тип дихання більше властивий чоловікам. Жінкам в силу фізіологічних чинників таке дихання не притаманне. Може, тому захворюваність на туберкульоз серед дівчат вища, ніж серед хлопців?
Освоїти черевний тип дихання досить просто. Потрібно лягти, покласти долоню на живіт у ділянці пупка і вдихати повітря так, щоб піднімалася рука, а видихати, трохи допомагаючи долонею витиснути повітря з легень. Видих повинен бути більш активним, аніж вдих. Засвоєння такого дихання та його використання за певних умов може зменшити вірогідність розвитку мікобактерій та прояву захворювання.
Такий тип дихання дозволить поставити певний бар'єр не тільки мікобактеріям туберкульозу, а й багатьом іншим бактеріям та вірусам, які можуть потрапити через органи дихання. Одночасно покращується загальний кровообіг. Адже діафрагму, що активно працює, вважають "венозним серцем", вона допомагає поверненню крові до серця. Активна роль м'язів черевної стінки в акті дихання сприяє масажу органів черевної порожнини та покращенню процесів травлення, зменшенню відкладення жиру на животі.
Вологе прибирання в помешканні, регулярне використання пилососа - дієвий засіб профілактики туберкульозу та інших захворювань, зокрема глистяних і паразитарних.

8. Про особливості перебігу туберкульозу на ранніх стадіях

Дуже важливо знати основні прояви туберкульозної інфекції. Адже більшість хворих, які звикли до хворобливого стану, не звертаються до лікаря, тому навіть теоретично не можуть бути виявлені. Це перший крок у боротьбі з туберкульозом. І цей важливий крок повинна зробити сама людина. Адже від нього залежить не тільки рівень здоров'я, а й життя людини.
Часто діагноз установлюють після смерті, під час розтину, оскільки хворий і родичі за його життя вважали, що тривалий кашель - наслідок куріння тютюну або хронічного бронхіту іншого походження. За даними статистики, серед тих, у кого виявлено туберкульоз, близько 30 % людей належать до соціально захищених верств населення.
Похожие материалы:

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введите код: