Med-books.by - Библиотека медицинской литературы. Книги, справочники, лекции, аудиокниги по медицине. Банк рефератов. Медицинские рефераты. Всё для студента-медика.
Скачать бесплатно без регистрации или купить электронные и печатные бумажные медицинские книги (DJVU, PDF, DOC, CHM, FB2, TXT), истории болезней, рефераты, монографии, лекции, презентации по медицине.


=> Книги / Медицинская литература: Акупунктура | Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Английский язык | Анестезиология и реаниматология | Антропология | БиоХимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Военная медицина | Гастроэнтерология | Гематология | Генетика | География | Геронтология и гериатрия | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Гомеопатия | ДерматоВенерология | Диагностика / Методы исследования | Диетология | Инфекционные болезни | История медицины | Йога | Кардиология | Книги о здоровье | Косметология | Латинский язык | Логопедия | Массаж | Математика | Медицина Экстремальных Ситуаций | Медицинская биология | Медицинская информатика | Медицинская статистика | Медицинская этика | Медицинские приборы и аппараты | Медицинское материаловедение | Микробиология | Наркология | Неврология и нейрохирургия | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход | О достижении успеха в жизни | ОЗЗ | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Паллиативная медицина | Паразитология | Патологическая анатомия | Патологическая физиология | Педиатрия | Поликлиническая терапия | Пропедевтика внутренних болезней | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Сестринское дело | Социальная медицина | Спортивная медицина | Стоматология | Судебная медицина | Тибетская медицина | Топографическая анатомия и оперативная хирургия | Травматология и ортопедия | Ультразвуковая диагностика (УЗИ) | Урология | Фармакология | Физика | Физиотерапия | Физическая культура | Философия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Экологическая медицина | Экономическая теория | Эндокринология | Эпидемиология | Ядерная медицина

=> Истории болезней: Акушерство | Аллергология и иммунология | Ангиология | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Гематология | Гинекология | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | Кардиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Педиатрия | Профессиональные болезни | Психиатрия | Пульмонология | Ревматология | Стоматология | Судебная медицина | Травматология и ортопедия | Урология | Фтизиатрия | Хирургия | Эндокринология

=> Рефераты / Лекции: Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Анестезиология и реаниматология | Биология | Биохимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Генетика | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Диагностика | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | История медицины | Лечебная физкультура / Физическая культура | Кардиология | Массаж | Медицинская реабилитация | Микробиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход / Сестринское дело | Озз | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Патологическая анатомия | Педиатрия | ПатоФизиология | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Скорая и неотложная медицинская помощь | Стоматология | Судебная медицина | Токсикология | Травматология и ортопедия | Урология | Фармакогнозия | Фармакология | Фармация | Физиотерапия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Эндокринология | Эпидемиология | Этика и деонтология

=> Другие разделы: Авторы | Видео | Клинические протоколы / Нормативная документация РБ | Красота и здоровье | Медицинские журналы | Медицинские статьи | Наука и техника | Новости сайта | Практические навыки | Презентации | Шпаргалки


Med-books.by - Библиотека медицинской литературы » Рефераты: Фармакология » Реферат: Оцінка споживання статинів на фармацевтичному ринку України

Реферат: Оцінка споживання статинів на фармацевтичному ринку України

0

Скачать бесплатно реферат:
«Оцінка споживання статинів на фармацевтичному ринку України»


ЗМІСТ РОБОТИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИНІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
1.1 ДИСЛІПІДЕМІЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ АТЕРОСКЛЕРОЗУ ТА ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
1.2 СТАТИНИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ, ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ, ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 3. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ СТАТИНІВ ТА ЇХ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
3.3 АВС ТА ЧАСТОТНИЙ АНАЛІЗ СПОЖИВАННЯ СТАТИНІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОДАЖІВ У ПРИВАТНІЙ АПТЕЦІ № 1 М. ХАРКОВА
3.4 АВС ТА ЧАСТОТНИЙ АНАЛІЗ СПОЖИВАННЯ СТАТИНІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОДАЖІВ У ПРИВАТНІЙ АПТЕЦІ №2 М. ХАРКОВА
3.5 ВИДІЛЕННЯ СТАТИНІВ-ЛІДЕРІВ СПОЖИВАННЯ У 2-Х АПТЕКАХ ТА АНАЛІЗ ЇХ ДОКАЗОВОЇ БАЗИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія
АТ - артеріальний тиск
ВООЗ - всесвітня організація охорони здоров’я
ГХ - гіпертонічна хвороба
ДАТ  діастолічний артеріальний тиск
ДЕП  дисциркуляторна енцефалопатія
ЗОЗ - заклад охорони здоров’я
ЗХС - загальний холестерин
ІХС - ішемічна хвороба серця
ІМТ - індекс маси тіла
ЕКГ - електрокардіограма
ЛЗ - лікарський засіб
ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності
МНН - міжнародне непатентоване найменування
МОЗ - міністерство охорони здоров’я
МРТ - магнітно - резонансна томографія
МС - метаболічний синдром
САТ - систолічний артеріальний тиск
СМС - синусоїдальні модульовані струми (фізіотерапія)
СН - серцева недостатність
ССЗ - серцево-судинні захворювання
ТН ТОВ - торгове найменування товариство з обмеженою відповідальністю
ФДЕ ФК - фосфодиестераза фармацевтична компанія
ХС - холестерин
ХС ЛПВЩ - холестерин ліпопротеїдів високої щільності
ХС ЛПНЩ - холестерин ліпопротеїдів низької щільності
ЦД - цукровий діабет

ВСТУП

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) посідають перше місце в структурі смертності громадян України. За даними МОЗ України за останні три роки від захворювань системи кровообігу щороку помирало більше 500 тисяч українців. Показник смертності від ССЗ в Україні складає 66-67 % і є одним з найвищих у світі [73]. Захворювання серця і судин - провідна причина смертності в усіх індустріально розвинених країнах. Щорічно в світі близько 17,1 мільйонів людей вмирає від ССЗ [73]. Серед них 51% людей гине від інсульту і 45 % - від ішемічної хвороби серця (ІХС) [74]. За даними Rosamond W., від ССЗ у світі кожні 37 сек гине 1 людина, гострий коронарний синдром виникає кожні 26 сек, а інсульт - кожні 40 сек [75].
Важливим чинником ризику розвитку ССЗ є гіперхолестеринемія. Основною групою препаратів для її корекції є статини [76, 77, 78]. Впровадження в клінічну практику більше 30 років назад статинів японським дослідником А. Ендо справило такий же переворот в лікувальних можливостях медичної практики, як і впровадження в минулому столітті пеніциліну. Застосування антибіотиків запобігло смерті мільйонів людей від інфекцій, а застосування статинів запобігло смерті мільйонів від атеросклерозу і пов'язаних з ним ССЗ [76].
Головним завданням системи охорони здоров’я України є поліпшення стану здоров’я населення, зменшення захворюваності та підвищення клінічної ефективності лікування. Розробка нових медичних технологій і збільшення на фармацевтичному ринку препаратів призводить до більших витрат на охорону здоров’я.
Для оптимізації витрат на лікування захворювань значний внесок належить результатам фармакоекономічного аналізу, які є найбільш ресурсномісткими і мають велике соціально-економічне значення. Основною метою фармакоекономіки є проведення аналізу ефективності витрат та прийняття рішення раціонального вибору оптимальної медичної технології в кожному окремому випадку, базуючись на інформації про ефективність, безпечність та витрати на будь-яких видів медичних послуг.
Згідно з даними останніх наукових досліджень, статини незважаючи на значну доказову базу, недостатньо використовуються для лікування та профілактики ІХС і гіперхолестеринемії. Частота застосування цих препаратів залишається вкрай низькою та не відповідає рівню захворюваності населення ССЗ [78, 80, 81]. За даними різних авторів, в Україні лікуються статинами не більше 2-3 % від усіх хворих, що потребують лікування [80, 82]. Недостатньо їх призначають і в країнах Європи, що може свідчити, по перше, про їх високу вартість, а також - про низький рівень комплаєнтності пацієнтів [77]. Соціально-економічна доступність статинів є одним з визначальних факторів при покупці для українських пацієнтів, оскільки саме пацієнт є основним платником витрат на фармакотерапію [83].
Враховуючи вищенаведене, проведення фармакоекономічної оцінки споживання статинів та обґрунтування доцільності вибору того чи іншого препарату з метою оптимізації витрат, є актуальним на сьогоднішній день.
Метою даної роботи стала оцінка споживання і соціально-економічної доступності статинів на українському фармацевтичному ринку протягом останніх трьох років (2013-2015 рр.) та у 2-х аптеках м. Харкова.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
1. Аналіз асортименту статинів на фармацевтичному ринку України за 2012-2015 рр.
2. Аналіз доступності статинів для населення на фармацевтичному ринку України за 2013-2015 рр.
. Дослідження обсягів споживання статинів в Україні за методом АТС/DDD протягом 2013-2015 рр.
. АВС та частотний аналіз споживання статинів за результатами продажів у 2-х приватних аптеках м. Харкова.
. Аналіз результатів фармакоепідеміологічних досліджень ефективності застосування розувастатину та аторвастину у хворих на ІХС.
Отримані результати досліджень висвітлені в 1 статті та у 3-х тезах:
. Ткачова О.В. Статини: дослідження асортименту та соціально-економічної доступності для українських пацієнтів / О.В. Ткачова, Л.П. Богатирчук // Сучасні напрямки удосконалення фармацевтичного забезпечення населення на регіональному рівні: мат. науково-практичної регіональної конференції, м. Івано-Франківськ - м. Яремче, 10-13 травня 2016 року. - С.35-43.
. Богатирчук Л.П. Огляд асортименту лікарських засобів статинів на фармацевтичному ринку України / Л.П. Богатирчук, О.В. Ткачова // Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку: матеріали VІІI наук. - практ. конф., м. Харків, 26-27 листопада 2015 р. / редкол.: В.П. Черних та ін. - Х.: Вид-во НФаУ, 2015. - С.97.
. Богатырчук Л.П. Гепатотропные средства: исследование ассортимента и социально-экономической доступности в Украине / Л.П. Богатирчук, О.В. Яковченко // Вестник ЮКГФА: тезисы Третьей междунар. научн. конф. молодых ученых и студентов "Перспективы развития биологии, медицины и фармации", 9-10 декабря 2015, г. Шымкент. - 2015 - № 4 (73), Том 5. - С.111-113.
. Bogatyrchuk L. P. Research assortment of statins in the pharmaceutical market of Ukraine / L. P. Bogatyrchuk, O. V. Tkachova // Topical issues of new drugs development: abstracts of XXIII International scientific and practical conference of young scientists and students (April 21 2016). In 2 vol. Vol.2. - NUPH, 2016. - P.163.

РОЗДІЛ 1. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИНІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

1.1 ДИСЛІПІДЕМІЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ АТЕРОСКЛЕРОЗУ ТА ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ

За даними ВООЗ основною причиною виникнення захворювань системи кровообігу та високого рівня смертності від них, є переважно нездоровий спосіб життя (куріння, зловживання алкоголем, стрес, відсутність фізичного навантаження і харчування з підвищеним рівнем холестерину) [6]. Подолання поганих звичок, зниження рівня стресу, відповідна дієта й фізичні вправи сприяють зниженню ризику розвитку ССЗ.
У переважній більшості випадків основою патогенезу ССЗ є атеросклероз і атеротромбоз кровоносних судин, зумовлюючи в 67,5 % розвиток ішемічної хвороби серця (ІХС), а в 21,8 % - цереброваскулярних захворювань.
Несприятлива демографічна ситуація у світі продовжує погіршуватися. За даними ВООЗ щороку від ССЗ вмирає 17 млн. чоловік, що складає 1/3 всіх смертей населення Землі. За останні 30 років поширеність захворювань системи кровообігу зросла в 3,5 рази, а рівень смертності від них - на 46 % [1]. ІХС, як причина смерті, займає провідне місце, складаючи 67 % в структурі смертності від захворювань системи кровообігу всього населення і 54 % в структурі смертності населення працездатного віку [9].
Природа виникнення ССЗ мультифакторна [12]. Ряд факторів ризику, що пов’язані зі стилем життя, такі як паління, недостатня фізична активність, нераціональне харчування, ожиріння, поряд з іншими, що нерідко є наслідком попередніх - артеріальною гіпертензією (АГ), цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та дисліпідемією, можуть бути модифіковані [10]. Поряд з цим існують фактори ризику, такі як вік, чоловіча стать та спадковість, які не модифікуються.
На теперішній час встановлено прямий кореляційний зв'язок між захворюваністю і смертністю від ІХС, з одного боку, і рівнем холестерину в крові, з іншого, а гіперхолестеринемія, поряд з палінням, ожирінням, АГ, ЦД і віком визначена головним предиктором розвитку атеросклерозу і його ускладнень [8, 15, 16, 17]. За даними НДЦ "Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска" в українській популяції підвищення рівня загального холестерину в працездатному віці відзначається в середньому у 50 % випадків [3].
Кількість хворих з різноманітними проявами атеросклерозу залишається значною, що багато в чому залежить від старіння населення і широким розповсюдженням факторів ризику, найважливішим з яких є гіперліпідемія. Для нормалізації ліпідного профілю і зниження ризику розвитку серцево-судинних ускладнень поряд з дотриманням гіполіпідемічної дієти у багатьох випадках потрібен тривалий прийом гіполіпідемічних препаратів [4, 20].
Опубліковані у 2011 р. Європейські рекомендації з ведення пацієнтів з дисліпідемією (Reiner Z. еt al., 2011) внесли принципово нові поняття в лікування цієї патології. Для хворих високого і дуже високого ризику рекомендовано вибрати зразу найбільш агресивну тактику гіполіпідемічної терапії. Орієнтиром слугує рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Цим пацієнтам слід досягнути цього рівня не вище 1,8 ммоль/л. Якщо це не вдається реалізувати, то слід досягти зниження вихідного рівня ХС ЛПНЩ на ≥ 50% [5, 33]. Статистично вірогідне зниження смертності від хвороб системи кровообігу серед населення більшості економічно розвинутих країн дослідники пов’язують саме зі зниженням кількості та рівня основних факторів ризику: куріння, загального холестерину (ХС) й АТ, а також із широким впровадженням в медичну практику сучасних методів діагностики і лікування [27, 36-38].
Позитивний приклад ряду країн світу беззаперечно доводить - профілактика ССЗ є і базисом, і найнеобхіднішою складовою для продовження тривалості життя та зменшення показників смертності населення, що в кінцевому результаті є основним показником життєздатності країни. Так, у 1970 році смертність в Україні, в тому числі від ІХС, була нижче, ніж у Фінляндії [13]. У 1972 р. з метою покращення стану здоров’я населення у Фінляндії розпочався проект "Північна Карелія", спрямований на виявлення і корекцію основних факторів ризику розвитку ССЗ. За 20 років реалізації програми завдяки зменшенню тютюнокуріння на 15%, рівня холестерину крові - на 13%, показників артеріального тиску - на 9% смертність в цій країні від ССЗ серед чоловіків середнього віку знизилася на 68%, загальна смертність - на 49%; до 2007 р. показник стандартизованої смертності зменшився більше ніж вдвічі. Так само показовими є значні зміни на краще в Європейських країнах бувшого соціалістичного блоку, де після 1989 р. внаслідок значних змін у харчових звичках населення (зменшення споживання м’яса, вершкового масла і збільшення - рослинних олій, риби та овочів) спостерігається достовірне зменшення показників захворюваності та смертності від ССЗ [3].
Аналогічним чином за рахунок зниження рівня АТ, ХС, індексу маси тіла (ІМТ) та куріння зменшилась смертність загальна та від ІХС за 10 років у Литві [39]. За розрахунками ефективні заходи щодо боротьби з факторами ризику можуть забезпечити зниження частоти ІХС на 86% [40].
Проблеми захворюваності і смертності від серцево-судинних хвороб, ефективність їх профілактики і лікування значною мірою визначається глибиною розуміння природи атеросклеротичного процесу, який лежить в основі переважної більшості видів кардіальної патології.
Згідно визначенню ВООЗ, атеросклероз - це варіабельна комбінація змін в інтимі артерій (на відміну від артеріол), що складається з вогнищевого накопичення ліпідів, складних вуглеводів, елементів крові, фіброзної тканини, кальцієвих відкладень [7].
Дисліпідеміями слід вважати порушення функції та/або складу ліпідів і ліпопротеїнів крові, що можуть бути наслідком багатьох причин та здатні самостійно або у взаємодії з іншими факторами ризику спричиняти маніфестацію атеросклеротичного процесу [1, 2, 6, 11, 14, 15, 24].
У подальшому роль гіперхолестеринемії як фактора ризику ІХС підтверджена багатьма відомими дослідженнями: "дослідження Семи Країн" у 1970 р., Фремінгемське дослідження (1984-2004 рр. в м. Фремінгем, штат Массачусетс, США, що включало все доросле населення міста) [8, 25]. За результатами Фремінгемского дослідження було з`ясовано, що ризик розвитку ІХС зростає у 3 - 5 разів на тлі підвищення вмісту сироваткового холестерину з 200 до 300 мг/дл при 5-річному спостереженні [7] (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Залежність рівня захворюваності на ІХС від рівня ЗХС

У дослідженні Seven Countries Study продемонстровано лінійну залежність між вмістом ЗХС та смертністю від ІХС в різних країнах [8] (рис. 1.2).

статин фармацевтичний ринок україна

Рис. 1.2 Лінійна залежність між вмістом загального сироваткового холестерину та смертністю від ІХС в різних країнах.

Зниження в США з 1971 року по 2000 рік на 10 % рівня ЗХС сприяло зниженню на 30 % всіх випадків ССЗ [18]. А поширеність високої гіперхолестеринемії (загальний ХС > 5,2 ммоль/л) в США у 2004 році склала 48,4%, а дуже високої (загальний ХС > 6,2 ммоль/л) - 16,8%.
Уявлення щодо провідної ролі гіперхолестеринемії в атерогенезі актуальні й сьогодні серед дослідників і, насамперед, клініцистів. Холестерин ЛПНЩ тісно корелює з розвитком атеросклерозу: зростання вмісту на 10% підвищує кардіоваскулярний ризик на 20%. Цей ризик зростає при наявності: зниження вмісту холестерину ЛПВЩ, паління, АГ, ЦД [8]. Чим нижчий рівень ХС ЛПВЩ, тим вищий ризик атеросклерозу та ІХС [24]. Зниження вмісту холестерину ЛПВЩ нерідко відмічається на фоні гіпертригліцеридемії, ожиріння, паління та низької фізичної ативності [7]. Гіпертригліцеридемія є важливим ризик-фактором атерогенезу, а також раптової серцевої смерті навіть при нормальному вмісті загального ХС та ХС ЛПНЩ [24].
Саме в осіб з абдомінальним ожирінням гіпертригліцеридемія зустрічається дуже часто. Вона є типовим варіантом дисліпідемії при метаболічному синдромі (МС) та ЦД [14, 15]. У свою чергу, ці визнані прозапальні стани часто супроводжуються гіперкоагуляцією - активацією VII фактора, підвищенням вмісту PAI-1 і та ін. З ендогенних, синтезованих у печінці ТГ утворюються ЛПДНЩ, ЛПНЩ і, нарешті, ЛПНЩ. Останнім на фоні гіпертригліцеридемії властива особливо висока атерогенність (за рахунок збільшення фракції маленьких щільних часточок).
У 2007 році Європейське товариство кардіологів разом з Європейським товариством гіпертензії запропонувало наступні критерії дисліпідемії (Рекомендації ESC/ESH, 2007) [31, 38]:
. Загальний ХС > 5,0 ммоль/л (190 мг/дл);
. ХС ЛПНЩ > 3,0 ммоль/л (115 мг/дл);
. ХС ЛПВЩ у чоловіків < 1,0 ммоль/л (40 мг/дл), у жінок 1,7 ммоль/л (150 мг/дл).
Цільові показники ХС та окремих фракцій ліпопротеїнів є нижчими [4]. При реалізації заходів первинної та вторинної профілактики серцево-судинних ускладнень відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2007) лікарі повинні орієнтуватися на такі цільові рівні загального ХС та ХС ЛПНЩ:
для загальної популяції цільовий рівень ХС плазми повинен становити < 5,0 ммоль/л (200 мг/дл), а рівень ХС ЛПНЩ - 2,5 ммоль/л - 100 мг/дл). Такий достатньо жорсткий підхід до корекції порушень ліпідного обміну у пацієнтів з ІХС зумовлений високим рівнем доказів щодо його прогностичного впливу на перебіг захворювання та ризик серцево-судинних ускладнень (pівень доказовості А, клас І) [9]. Зважаючи на результати масштабних досліджень, включаючи НРS, призначення статинів на сьогодні рекомендовано для вторинної профілактики всім пацієнтам із встановленим діагнозом ІХС і високим ризиком серцево-судинних ускладнень незалежно від віку, статі і початкового рівня ХС. Залишаються актуальними класичні показання до застосування статинів, що включають первинну гіперхолестеринемію, в першу чергу типу ІІА і ІІБ за класифікацією D. Fredrickson. Необхідно зазначити, що вказані дисліпідемії є найбільш поширеними і добре коригуються за допомогою статинів. Так, досягти суттєвого зниження рівня ХС ЛПНЩ (не менше ніж на 20 %) можливо близько у 70 % хворих з гіперхолестеринемією ІІА типу. Максимальна тривалість терапії статинами, зокрема симвастатином, на сьогодні становить до 10 років [1, 20]. За даними авторів дослідження, впродовж цього тривалого часу зберігався стабільний гіполіпідемічний ефект препарату. Аналіз результатів гіполіпідемічної дії статинів свідчить про можливість зниження під впливом терапії рівня загального ХС на 23-27% і ХС ЛПНЩ - на 27-48%. Вираженість змін показників ліпідного обміну має дозозалежний характер. Проте слід зауважити, що кожне подвоєння дози статинів, починаючи з початкової, дозволяє додатково знизити рівень ХС ЛПНЩ усього на 6-7%. Основним критерієм у процесі титрування дози статинів для профілактики атеросклерозу та його ускладнень має бути цільовий рівень ХС і ХС ЛПНЩ. Орієнтовні дози статинів, що рекомендовані для лікування пацієнтів з ІХС, вибрані на підставі результатів клінічних досліджень, в яких було доведено ефективність препаратів щодо зниження смертності і нефатальних ускладнень. Такими є добові дози: для симвастатину 20-40 мг, для правастатину - 40 мг, для аторвастатину та розувастатину − 10-20 мг [9].
Слід зазначити, що у пацієнтів з ІХС відзначено певні переваги високих доз аторвастатину (80 мг/добу) перед низькими (10 мг/добу) і симвастатином (20 мг/добу) стосовно зниження ризику серцево-судинних ускладнень. Підвищення дози аторвастатину до максимальної (80 мг/добу) не супроводжувалось суттєвим збільшенням кількості випадків міопатії/міалгії. Разом з тим, використання високих доз аторвастатину супроводжувалось 6-кратним збільшенням кількості випадків гепатотоксичності з підвищенням рівня печінкових трансаміназ (від 0,2% до 1,2%; р70 років), хворих на ЦД і атеросклероз некоронарної локалізації.
Симвастатин призначали в дозі 40 мг на добу. Пацієнти контрольної групи отримували плацебо. Тривалість терапії склала в середньому 5,5 року. Дослідження продемонструвало ефективність симвастатину щодо попередження основних судинних ускладнень (ІМ, інсульт, потреба в проведенні реваскуляризації). Інтегральний показник щодо частоти розвитку серцево-судинних ускладнень знизився на 24%. Причому позитивні результати спостерігались у різних підгрупах: у чоловіків і жінок; пацієнтів різного віку; а також, що є надзвичайно важливим, незалежно від початкових показників ХС і ХС ЛПНЩ.
Важливим результатом клінічного вивчення статинів, включаючи ловастатин, симвастатин, аторвастатин, є їхній вплив на прогресування атеросклерозу [56, 57, 60, 62]. Причому, за даними мета-аналізу досліджень різних статинів, попередження прогресування атеросклерозу потребує суттєвого зниження рівня ХС ЛПНЩ (не менше ніж на 45% від початкового). Для прикладу: агресивна гіполіпідемічна терапія з використанням аторвастатину в максимальній добовій дозі (80 мг) виявилась більш ефективною для попередження прогресування атеросклеротичних змін коронарних судин у порівнянні з "м’яким" зниженням рівня ліпідів за допомогою правастатину (40 мг/добу) [62, 68]. Збільшення об’єму атеросклеротичних бляшок було призупинено у хворих, які приймали аторвастатин (-0,4%), на відміну від групи правастатину, в якій спостерігався їх приріст (+2,7%; р=0,02). Позитивний вплив на перебіг захворювання і переваги високих доз аторвастатину у порівнянні зі стандартними - правастатину спостерігались і у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) у дослідженні PROVE IT [62]. У цьому, одному з найбільших порівняльних досліджень статинів, взяли участь 4162 хворих, госпіталізованих з приводу ГКС, з ознаками гострого ІМ чи з нестабільною стенокардією впродовж попередніх 10 днів. За час стаціонарного спостереження середній рівень ХС ЛПНЩ знизився переважно в групі аторвастатину до 1,60 ммоль/л (для порівняння: в групі правастатину - до 2,46 ммоль/л; р50%), при цьому клінічні прояви захворювання (напади стенокардії) були помірні чи навіть відсутні. Половині хворих призначали аторвастатин у дозі 80 мг на добу протягом 18 міс. У паралельній групі пацієнтам було проведено ангіопластику з подальшим призначенням звичайного лікування. Результати AVERT виявили переваги активної гіполіпідемічної терапії у зазначеної категорії хворих і чітку тенденцію до зменшення кількості серцево-судинних ускладнень у групі аторвастатину. В Англо-Скандинавському дослідженні (ASCOT-LLA) [70] вивчали результати первинної профілактики ІХС у пацієнтів з АГ і помірним підвищенням рівня ХС (до 6,5 ммоль/л). У дослідження було залучено більше 10 тис. хворих. Окрім АГ в учасників дослідження виявлено додаткові фактори серцево-судинного ризику, причому не менше 3, таких як гіпертрофія лівого шлуночка, зміни на ЕКГ, ЦД 2-го типу, інсульт чи транзиторна ішемічна атака (ТІА) в анамнезі, мікроальбумінурія, протеїнурія, тютюнопаління. Пацієнти отримували адекватну антигіпертензивну терапію і додатково − аторвастатин у дозі 10 мг на добу чи плацебо. За результатами дослідження встановлено, що відносний ризик усіх коронарних ускладнень знизився на фоні призначення аторвастатину на 36 %.
Отже, на сьогодні отримано багато доказів ефективності статинів при лікуванні атеросклерозу та ІХС. Але, порівняно висока вартість статинів, недостатня обізнаність лікарів та хворих про їх ефективність та безпеку негативно впливають на споживання статинів, що в подальшому позначається на високих показниках смертності від ССЗ в Україні протягом багатьох років.
Похожие материалы:

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введите код: