Med-books.by - Библиотека медицинской литературы. Книги, справочники, лекции, аудиокниги по медицине. Банк рефератов. Медицинские рефераты. Всё для студента-медика.
Скачать бесплатно без регистрации или купить электронные и печатные бумажные медицинские книги (DJVU, PDF, DOC, CHM, FB2, TXT), истории болезней, рефераты, монографии, лекции, презентации по медицине.


=> Книги / Медицинская литература: Акупунктура | Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Английский язык | Анестезиология и реаниматология | Антропология | БиоХимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Военная медицина | Гастроэнтерология | Гематология | Генетика | География | Геронтология и гериатрия | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Гомеопатия | ДерматоВенерология | Диагностика / Методы исследования | Диетология | Инфекционные болезни | История медицины | Йога | Кардиология | Книги о здоровье | Косметология | Латинский язык | Логопедия | Массаж | Математика | Медицина Экстремальных Ситуаций | Медицинская биология | Медицинская информатика | Медицинская статистика | Медицинская этика | Медицинские приборы и аппараты | Медицинское материаловедение | Микробиология | Наркология | Неврология и нейрохирургия | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход | О достижении успеха в жизни | ОЗЗ | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Паллиативная медицина | Паразитология | Патологическая анатомия | Патологическая физиология | Педиатрия | Поликлиническая терапия | Пропедевтика внутренних болезней | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Сестринское дело | Социальная медицина | Спортивная медицина | Стоматология | Судебная медицина | Тибетская медицина | Топографическая анатомия и оперативная хирургия | Травматология и ортопедия | Ультразвуковая диагностика (УЗИ) | Урология | Фармакология | Физика | Физиотерапия | Физическая культура | Философия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Экологическая медицина | Экономическая теория | Эндокринология | Эпидемиология | Ядерная медицина

=> Истории болезней: Акушерство | Аллергология и иммунология | Ангиология | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Гематология | Гинекология | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | Кардиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Педиатрия | Профессиональные болезни | Психиатрия | Пульмонология | Ревматология | Стоматология | Судебная медицина | Травматология и ортопедия | Урология | Фтизиатрия | Хирургия | Эндокринология

=> Рефераты / Лекции: Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Анестезиология и реаниматология | Биология | Биохимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Генетика | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Диагностика | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | История медицины | Лечебная физкультура / Физическая культура | Кардиология | Массаж | Медицинская реабилитация | Микробиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход / Сестринское дело | Озз | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Патологическая анатомия | Педиатрия | ПатоФизиология | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Скорая и неотложная медицинская помощь | Стоматология | Судебная медицина | Токсикология | Травматология и ортопедия | Урология | Фармакогнозия | Фармакология | Фармация | Физиотерапия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Эндокринология | Эпидемиология | Этика и деонтология

=> Другие разделы: Авторы | Видео | Клинические протоколы / Нормативная документация РБ | Красота и здоровье | Медицинские журналы | Медицинские статьи | Наука и техника | Новости сайта | Практические навыки | Презентации | Шпаргалки


Med-books.by - Библиотека медицинской литературы » Рефераты: Фармакология » Реферат: Неорганічні лікарські засоби похідні елементів 5ї і 6ї груп

Реферат: Неорганічні лікарські засоби похідні елементів 5ї і 6ї груп

0

Скачать бесплатно реферат:
«Неорганічні лікарські засоби похідні елементів 5ї і 6ї груп»


План

1. Лікарські речовини, які містять магній
. Лікарські речовини, які містять кальцій
. Лікарські речовини, які містять барій
. Лікарські речовини, які містять цинк
. Лікарські речовини, які містять меркурій

1. Лікарські речовини, які містять магній

Магнію оксид легкий (Magnesii oxydum leve) (ДФУ)
Магнію оксид важкий (Magnesii oxydum ponderosum) (ДФУ)
Здобування:
Прожарюванням основного магнію карбонату основного при 900°- 1000°С:

MgCO3 . Mg(OH)2 . 3H2O → 4MgO + 3CO2↑ + 4H2O

Ідентифікація:
. Підтверджується після його розчинення в кислоті азотній розведеній, надлишок якої нейтралізують натрію гідроксидом:
+ 2HNO3 → Mg(NO3)2 + H2O

Одержаний розчин дає характерну реакцію на магній.
. Для ідентифікації іону магнію можна використовувати також органічні реактиви. Найбільш розповсюдженим та специфічним є 8- оксихінолін, який з іоном магнію в середовищі аміачного буфера утворює жовто-зелений кристалічний осад:

Кількісне визначення:
Комплексонометрія, пряме титрування у присутності аміачного буферного розчину після розчинення у кислоті хлористоводневій, індикатор - протравний чорний; s = 1. Перерахунок проводять на прожарену речовину:

Титрують розчином натрію едетату до переходу фіолетового забарвлення в синє:

Ацидиметрія, зворотне титрування. Наважку магнію оксиду розчиняють у надлишку розчину кислоти хлористоводневої, який потім відтитровують розчином натрію гідроксиду в присутності метилового оранжевого, s = 1/2:
+ 2HCl → MgCl2 + H2O
надл. HCl + NaOH → NaCl + H2O

Зберігання:
У добре закупореній тарі, оскільки магнію оксид взаємодіє з вуглекислим газом та вологою, які містяться в повітрі, утворюючи магнію карбонат та магнію гідроксид:
+ CO2 → MgCO3 MgO + H2O → Mg(OH)2

Застосування: Антацидний засіб при підвищеній кислотності шлункового соку (при гастритах, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки). Нейтралізуючи кислоту хлористоводневу шлункового соку, перетворюється в магнію хлорид, який проявляє проносний ефект. Застосовується також при отруєнні кислотами. Магнію оксид є однією зі складових частин препарату "Альмагель" та антидоту при отруєнні арсеном.
Магнію сульфат (Magnesii sulfas*)

Здобування: Розчиненням магнезиту в гарячій кислоті сірчаній розведеній:
3 + H2SO4 → MgSO4 + CO2 + H2O

Розчин фільтрують та концентрують при випарюванні до кристалізації. Сірчана кислота береться в надлишку для попередження гідролізу магнію сульфату з утворенням основної солі:

Ідентифікація: Субстанція дає реакції на сульфати та магній.
Кількісне визначення: Комплексонометрія, пряме титрування, перерахунок проводять на суху речовину, s=1 (див. магнию оксид).
Зберігання: У добре закупореній тарі (щоб запобігти вивітрюванню).
Застосування: Заспокійливий, спазмолітичний, проносний засіб. Дія залежить від способу введення й дози. При отруєнні магнію сульфатом як антидот використовують солі кальцію
Магнію карбонат легкий (Magnesii subcarbonas levis) (ДФУ)
Магнію карбонат важкий (Magnesii subcarbonas ponderosus) (ДФУ)
Здобування:

MgSO4 + 4Na2CO3 + 4H2O → 3MgCO3 . Mg(OH)2. 3H2O↓ + 4Na2SO4 + CO2↑

Ідентифікація:
Насипний об’єм 15,0 г субстанції магнію карбонату легкого має бути близько 180 мл. Насипний об’єм 15,0 г субстанції магнію карбонату важкого має бути близько 30 мл. Субстанції дають реакції на магній та карбонати
Кількісне визначення: Комплексонометрія, пряме титрування після розчинення в кислоті хлористоводневій, s = 1 (див. магнію оксид). Розрахунок ведуть на магнію оксид (40-45%).
Зберігання: У добре закупореній тарі.
Застосування: В’яжучий та антацидний засіб. Слайд 11

2. Лікарські речовини, які містять кальцій

Кальцію хлорид дигідрат (Calcii chloridum dihydricum)
Кальцію хлорид гексагідрат (Calcii chloridum hexahydricum)
Здобування: Розчиненням крейди в кислоті хлористоводневій з подальшим очищенням та концентруванням:
3 + 2HCl → CaCl2 + H2O + CO2↑

Отриманий розчин насичують хлором (FeCl2 окиснюють до FeCl3) а потім додають надлишок кальцію гідроксиду:

FeCl3 + 3Ca(OH)2 → 2Fe(OH)3 + 3CaCl22 + Ca(OH)2 → Mg(OH)2 + CaCl2

Розчин збагачується кальцію хлоридом, а домішки випадають в осад, який відфільтровують. Надлишок кальцію гідроксиду переводять у кальцію хлорид кислотою хлористоводневою.
Ідентифікація: Субстанції дають реакції на кальцій та хлориди.
Кількісне визначення: Комплексонометрія, пряме титрування в присутності натрію гідроксиду, індикатор - кальконкарбонова кислота; s = 1

Титрують натрію едетатом до переходу фіолетового забарвлення в синє:

Зберігання: У щільно закупореній тарі із за парафінованими пробками в сухому місці. Оскільки кальцію хлорид надзвичайно гігроскопічний і під дією вологи розпливається, рекомендується спочатку готувати 50% ний розчин і використовувати його для приготування лікарських форм.
Застосування: При посиленому виведенні кальцію з організму, при алергічних захворюваннях разом із протигістамінними речовинами, як засіб, що зменшує проникність судин, як кровоспинний засіб, як антидот при отруєнні солями магнію. Слайд 15

. Лікарські речовини, які містять барій
фармакопея лікарський титрування неорганічний
Барію сульфат (Barii sulfas)
Здобування: Осадженням водного розчину барію хлориду водним розчином натрію сульфату або кислоти сульфатної:
2 + Na2SO4 → BaSO4↓ + 2NaCl

Щоб барію сульфат був дрібнодисперсний, розчини повинні бути дуже розбавленими. При цьому необхідно додавати будь-який слизистий відвар, який відіграє роль захисного колоїду (наприклад, льоновий слиз).
Ідентифікація: Встановлюють після кип’ятіння лікарської речовини з натрію карбонатом:
4 + Na2CO3 → BaCO3↓ + Na2SO4

Одержаний розчин фільтрують. Фільтрат дає реакцію на сульфати. Осад барію карбонату на фільтрі розчиняють у кислоті хлористоводневій й до фільтрату додають кислоту сульфатну - виділяється білий осад сульфату барію (іон барію):
3 + 2HCl → BaCl2 + H2O + CO2↑ 2 + H2SO4 → BaSO4↓ + 2HCl

Випробування на чистоту: Оскільки барію сульфат застосовується внутрішньо у великих дозах (50-100 г на прийом) фармакопея висуває високі вимоги до чистоти лікарського засобу. Він не повинен містити домішок розчинних у воді та кислотах солей барію, наприклад, барію хлорид, барію карбонат та барію сульфід. Барію хлорид розчинний у воді й дуже токсичний; барію карбонат та барію сульфід у кислому середовищі шлунка утворюють барію хлорид:
3 + 2HCl → BaCl2 + CO2↑ + H2O+ 2HCl → BaCl2 + H2S↑

Кількісне визначення: Не проводять.
Зберігання: У щільно зачинених подвійних паперових пакетах (внутрішній пакет повинен бути з пергаментного паперу), окремо від карбонатів, щоб запобігти утворенню навіть невеликих кількостей барію карбонату.
Застосування: Рентгеноконтрастний засіб при рентгеноскопії шлунка та кишечника.

. Лікарські речовини, які містять цинк

Цинку оксид (Zinci oxydum)
Здобування: Прожарюванням цинкового шпату:
3 → ZnO + CO2↑

Прожарюванням при 250°C свіжоосадженого основного цинку карбонату, який добувають із цинку сульфату за реакцією:

5ZnSO4 + 5Na2CO3 + 3H2O → 2ZnCO3 . 3Zn(OH)2 + 5Na2SO4 + 3CO2↑
ZnCO3 . 3Zn(OH)2 → 5ZnO + 2CO2↑ + 3H2O

Ідентифікація:
. Субстанція жовтіє при сильному нагріванні; жовте забарвлення зникає при охолоджуванні.
. Субстанцію розчиняють в кислоті хлористоводневій:
+ 2HCl → ZnCl2 + H2O

Одержаний розчин розбавляють водою і проводять реакції на цинк.
Нефармакопейна реакція - при прожарюванні цинку оксиду з кобальту (ІІ) нітратом утворюється характерне зелене забарвлення (зелень Рінмана):
+ Co(NO3)2 → CoZnO2 + 2NO2↑ + 1/2O2↑

Кількісне визначення: Комплексонометрія, пряме титрування після розчинення субстанції в кислоті оцтовій розведеній в присутності гексаметилентетраміну, індикатор - ксиленоловий оранжевий, s = 1

Титрують натрію едетатом до переходу фіолетового рожевого забарвлення у жовте.
Зберігання: У добре закупореній тарі.
Застосування: Зовнішньо у вигляді присипок, мазей, паст, як в’яжучий, підсушуючий та дезинфікуючий засіб при шкірних захворюваннях.
Є відомості, що лікарські засоби цинку ефективні при лікуванні гніздового облисіння в дітей. У цьому випадку призначають цинку оксид внутрішньо по 0,02-0,05 г 2-3 рази на добу (після їжі) та 2% цинкову мазь зовнішньо.
C H2 N N CH2 COONa CH2COO CH2COO CH2 COONa Zn 2 H +Zn Ind Ind+ + гексаметилен тетрамин ЭДТА Na + 2 -

Цинку сульфат гептагідрат (Zinci sulfas heptahydricus) (ДФУ)
. 7H2O

Здобування: Дією кислоти сульфатної розведеної на металічний цинк або цинку оксид:
+ H2SO4 → ZnSO4 + H2↑ ZnO + H2SO4 → ZnSO4 + H2O

Ідентифікація: Субстанція дає реакції на цинк і сульфати.
Кількісне визначення: Комплексонометрія, пряме титрування після розчинення субстанції в кислоті оцтовій розведеній в присутності гексаметилентетраміну, індикатор - ксиленоловий оранжевий, s = 1 (див. цинку оксид).
Зберігання: У добре закупореній тарі.
Застосування: Антисептичний та в’яжучий засіб при кон’юнктивітах (очні краплі 0,1; 0,25; 0,5%), хронічному катаральному ларингіті, для спринцювань при уретритах та вагінітах (0,1-0,5%).

. Лікарські речовини, які містять меркурій

Ртуті хлорид (сулема) (Hydrargyri dichloridum) (ДФУ)
HgCl2
Здобування: Металічну ртуть розчиняють при нагріванні в кислоті сірчаній в присутності невеликої кількості кислоти нітратної. Розчин випарюють до сухого залишку, залишок меркурію (II) сульфату змішують з натрію хлоридом та невеликою кількістю марганцю пероксиду і знов нагрівають. Меркурію хлорид сублімується, а натрію сульфат залишається:
+ 2H2SO4 → HgSO4 + 2H2O + SO2↑ HgSO4 + 2NaCl → HgCl2↑ + Na2SO4

При нагріванні при 335-340°C суміші парів меркурію та хлору:
+ Cl2 → HgCl2

При здобуванні сулеми цим способом як домішка утворюється ртуті монохлорид (Hg2Cl2). Для очищення отриманої сулеми від ртуті монохлориду її сублімують, а потім кристалізують зі спирту
Ідентифікація: Субстанція дає реакції на ртуть і хлориди.
Випробування на чистоту. Визначають наявність домішки ртуті (I) хлориду за розчинністю в ефірі (розчин не має каламутніти).
Кількісне визначення: 1. Комплексонометрія, зворотне титрування, індикатор - протравний чорний, s = 1. Перерахунок проводять на суху речовину (ДФУ): До субстанції додають надлишок розчину натрію едетату в присутності буферного розчину з рН 10,9:

Hg CH2 C H2 N N CH2 COONa CH2 COOH CH2 COOH CH2 COONa CH2 C H2 N N CH2COONa CH2COO CH2COO CH2COONa Hg 2 2+ + H+ + буферний розчин (pH 10,9)

У результаті реакції з натрію едетатом зв’язуються не тільки катіони меркурію, але й можливі домішки інших катіонів. Надлишок натрію едетату відтитровують розчином цинку сульфату до утворення пурпурного забарвлення:
CH2 C H2 N N CH2COONa CH2COOH CH2 COOH CH2COONa 2 CH2 C H2 N N CH2COONa CH2COO CH2 COO CH2COONa Zn2++ + H буферний розчин + (pH 10,9) N N OH Na3OS N2 O OH Zn N O Na3 OS N2O N OZn H 2 O OH2 2+ + -2H +

До реакційної суміші додають надлишок калію йодиду: Натрію едетат (у кількості, еквівалентній кількості катіону меркурію), який утворився в результаті реакції з калію йодидом титрують розчином цинку сульфату у присутності індикаторної суміші протравного чорного. Для розрахунку кількісного вмісту використовують об’єм цинку сульфату останнього титрування.
C H2 N N CH2COONa CH2COOH CH2COOH CH2COONa CH2 C H2 N N CH2COONa CH2 COO CH2COO CH2COONa Hg K2[HgI4] ++ + 2K + 4KI

Йодометрія, зворотне титрування, індикатор - крохмаль, s = 1.
Лікарський засіб відновлюють формальдегідом у лужному середовищі: Отриману ртуть окиснюють надлишком розчину йоду в присутності калію йодиду:

Hg + I2 → HgI2↓ HgI2 + 2KI → K2 [HgI4]

Надлишок йоду відтитровують розчином натрію тіосульфату:
+ 2Na2S2O3 → 2NaI + Na2S4O6 HgCl2 + HC O H + 3KOH Hg + HCOOK + 2KCl + 2H2O

Зберігання: У добре закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Застосування: Антисептичний засіб, має високу токсичність. При роботі з ним необхідно бути обережним. Не слід допускати попадання лікарського засобу та його розчинів на слизові оболонки і шкіру: розчини можуть викликати отруєння. Застосовують ртуті хлорид у розчинах (1:1000-2:1000) для дезинфекції білизни, одягу, для миття стін, предметів догляду за хворими. Застосовують також при лікуванні захворювань шкіри. Таблетки та розчини сулеми забарвлюють еозином.
Ртуті оксид жовтий (Hydrargyri oxydum flavum) HgO
Здобування: Взаємодією розчинів ртуті (ІІ) хлориду та натрію гідроксиду:
+ 2NaOH → HgO↓ + 2NaCl + H2O

Для здобування лікарського засобу, який не містить сторонніх домішок, розчин меркурію (ІІ) хлориду додають до розчину натрію гідроксиду, а не навпаки, щоб запобігти утворенню основної солі
Ртуті оксид залежно від способу здобування може бути жовтого або червоного кольору. Колір залежить від ступеню дисперсності отриманого оксиду: дрібнодисперсний ртуті оксид жовтого кольору, крупнодисперсний - червоного. Червоний ртуті оксид в медицині не застосовується. Hg Cl OH
Ідентифікація: Після розчинення в кислоті хлористоводневій розведеній субстанція дає реакції на ртуть:+ 2HCl → HgCl2 + H2O

Випробування на чистоту. Сполуки меркурію (І) відкривається дією хлористоводневої кислоти:
2+ + 2Cl- → Hg2Cl2↓ (білий)

Кількісне визначення: Ацидиметрія за замісником, пряме титрування. Наважку розчиняють у воді, яка містить надлишок калію йодиду.
Калію гідроксид, який утворюється, відтитровують розчином кислоти хлористоводневої в присутності індикатору - метилового червоного, s = 1/2:
+ 4KI + H2O → K2HgI4 + 2KOH KOH + HCl → KCl + H2O

Зберігання: У добре закупореній тарі з темного скла.
Застосування: Зовнішній антисептичний засіб при шкірних захворюваннях для приготування очних мазей.
Ртуті оксиціанід (Hydrargyri oxycyanidum)
HgO . Hg(CN)2
Ідентифікація: До розчину речовини при нагріванні додають калію йодид, феруму (II) сульфат, потім феруму (III) хлорид.
При підкисленні кислотою хлористоводневою з’являється червоний осад (HgI2).
При додаванні калію йодиду червоний осад зникає, а з’являється синій осад "берлінської блакиті":
. Hg(CN)2 + 2HCl → Hg(CN)2 + HgCl2 + H2O HgCl2 + 2KI → HgI2↓ + 2KCl HgI2 + 2KI → K2[HgI4] Hg(CN)2 + 4KI → K2[HgI4] + 2KCN 2KCN + FeSO4 → Fe(CN)2 + K2SO4 Fe(CN)2 + 4KCN → K4[Fe(CN)6] 3K4[Fe(CN)6] + 4FeCl3 → Fe4[Fe(CN)6]3 + 12KCl
Кількісне визначення: Ртуті (ІІ) оксид визначають методом ацидиметрії, пряме титрування, індикатор - метиловий оранжевий, s= 1/2:
HgO . Hg(CN)2 + 2HCl → HgCl2 + Hg(CN)2 + H2O

Лікарський засіб повинен містити не менш ніж 45,7% HgO. До відтитрованої рідини додають калію йодид и непрямою ацидиметрією за замісником визначають ртуті (ІІ) ціанід, s = 1/2:
(CN)2 + 4KI → K2[HgI4] + 2KCN 2KCN + 2H2O → 2HCN + 2KOH 2KOH + 2HCl → 2KCl + 2H2O

У лікарському засобі повинно бути 53,3% Hg(CN)2.
Зберігання: У добре закупорених склянках із темного скла.
Застосування: Зовнішній антисептичний засіб.
Похожие материалы:

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введите код: