Med-books.by - Библиотека медицинской литературы. Книги, справочники, лекции, аудиокниги по медицине. Банк рефератов. Медицинские рефераты. Всё для студента-медика.
Скачать бесплатно без регистрации или купить электронные и печатные бумажные медицинские книги (DJVU, PDF, DOC, CHM, FB2, TXT), истории болезней, рефераты, монографии, лекции, презентации по медицине.


=> Книги / Медицинская литература: Акупунктура | Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Английский язык | Анестезиология и реаниматология | Антропология | БиоХимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Военная медицина | Гастроэнтерология | Гематология | Генетика | География | Геронтология и гериатрия | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Гомеопатия | ДерматоВенерология | Диагностика / Методы исследования | Диетология | Инфекционные болезни | История медицины | Йога | Кардиология | Книги о здоровье | Косметология | Латинский язык | Логопедия | Массаж | Математика | Медицина Экстремальных Ситуаций | Медицинская биология | Медицинская информатика | Медицинская статистика | Медицинская этика | Медицинские приборы и аппараты | Медицинское материаловедение | Микробиология | Наркология | Неврология и нейрохирургия | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход | О достижении успеха в жизни | ОЗЗ | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Паллиативная медицина | Паразитология | Патологическая анатомия | Патологическая физиология | Педиатрия | Поликлиническая терапия | Пропедевтика внутренних болезней | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Сестринское дело | Социальная медицина | Спортивная медицина | Стоматология | Судебная медицина | Тибетская медицина | Топографическая анатомия и оперативная хирургия | Травматология и ортопедия | Ультразвуковая диагностика (УЗИ) | Урология | Фармакология | Физика | Физиотерапия | Физическая культура | Философия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Экологическая медицина | Экономическая теория | Эндокринология | Эпидемиология | Ядерная медицина

=> Истории болезней: Акушерство | Аллергология и иммунология | Ангиология | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Гематология | Гинекология | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | Кардиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Педиатрия | Профессиональные болезни | Психиатрия | Пульмонология | Ревматология | Стоматология | Судебная медицина | Травматология и ортопедия | Урология | Фтизиатрия | Хирургия | Эндокринология

=> Рефераты / Лекции: Акушерство | Аллергология и иммунология | Анатомия человека | Анестезиология и реаниматология | Биология | Биохимия | Валеология | Ветеринария | Внутренние болезни (Терапия) | Гастроэнтерология | Генетика | Гигиена | Гинекология | Гистология, Цитология, Эмбриология | Диагностика | ДерматоВенерология | Инфекционные болезни | История медицины | Лечебная физкультура / Физическая культура | Кардиология | Массаж | Медицинская реабилитация | Микробиология | Наркология | Неврология | Нефрология | Нормальная физиология | Общий уход / Сестринское дело | Озз | Онкология | Оториноларингология | Офтальмология | Патологическая анатомия | Педиатрия | ПатоФизиология | Профессиональные болезни | Психиатрия-Психология | Пульмонология | Ревматология | Скорая и неотложная медицинская помощь | Стоматология | Судебная медицина | Токсикология | Травматология и ортопедия | Урология | Фармакогнозия | Фармакология | Фармация | Физиотерапия | Фтизиатрия | Химия | Хирургия | Эндокринология | Эпидемиология | Этика и деонтология

=> Другие разделы: Авторы | Видео | Клинические протоколы / Нормативная документация РБ | Красота и здоровье | Медицинские журналы | Медицинские статьи | Наука и техника | Новости сайта | Практические навыки | Презентации | Шпаргалки



Med-books.by - Библиотека медицинской литературы » Рефераты: Акушерство » Реферат: Вплив основних представників Torch-інфекцій на перебіг та виникнення акушерської патології

Реферат: Вплив основних представників Torch-інфекцій на перебіг та виникнення акушерської патології

0

Скачать бесплатно реферат:
«Вплив основних представників Torch-інфекцій на перебіг та виникнення акушерської патології»


ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ I. ВИВЧЕННЯ СТАНУ ПИТАННЯ ВПЛИВУ ВІРУСІВ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ЖІНОК У РОБОТАХ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ УЧЕНИХ
1.1 Токсоплазмоз як результат впливу TORCH-інфекцій на організм вагітних жінок
.2 Краснуха як результат впливу TORCH -інфекцій на організм вагітних жінок
1.3 Цитомегаловірусна інфекція як результат впливу TORCH-інфекцій на організм вагітних жінок
РОЗДІЛ II. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ TОRCH-ІНФЕКЦІЙ У ВАГІТНИХ ЖІНОК
2.1 Діагностика та лікування токсоплазмозу
.2 Діагностика та лікування краснухи
.3 Діагностика та лікування цитомегаловірусної інфекції
РОЗДІЛ III. ПРОФІЛАКТИКА TORCH-ІНФЕКЦІЙ У ВАГІТНИХ
3.1 Профілактика токсоплазмозу у вагітних жінок
.2 Профілактика краснухи у вагітних жінок
.3 Профілактика цитомегаловірусної інфекції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Серед причин, що можуть негативно впливати на процес запліднення та перебіг вагітності, викликати розвиток акушерської та внутрішньоутробної патології, відіграють значну роль інфекційні агенти TORCH-комплексу.
Інфекційна патологія - одна із актуальних проблем в перинатології у зв’язку з високим рівнем захворюваності та смертності новонароджених. Одним із основних завдань сучасної медицини є збереження здоров’я вагітної жінки та забезпечення народження здорового покоління. Вагома роль у розвитку інфекційно-запальних захворювань належить внутрішньоутробним інфекціям (ВУІ). Максимальний ризик ВУІ спостерігається при поєднанні безводного періоду більше 6 годин та інфекції сечовивідних шляхів. Згідно зі статистикою Міністерства охорони здоров’я України, смертність дітей, яка обумовлена генералізованими внутрішньоутробними інфекціями складає 18-20%, близько 70 із 350 випадків дітей за рік. Так, доведено, що в структурі смертності новонароджених інфекційна патологія становить до 65-70%, тобто є однією з основних причин смерті дітей першого місяця життя. Високий відсоток летальності новонароджених визначає важливість своєчасної діагностики й адекватного лікування перинатальних інфекцій. Серед дітей, які залишилися живими, інвалідність спостерігається майже у 50% випадків. Частка смертності від вроджених вад розвитку складає 30-35%, не доживши до року, вмирають 1850 немовлят, а взагалі в Україні більше 35000 новонароджених зареєстровані із вродженими вадами. Згідно з даними різних авторів, частота внутрішньоутробних інфекцій в структурі перинатальної смертності у Росії коливається від 10 до 37,5%.
За результатами досліджень Інституту педіатрії , акушерства та гінекології, НАМН України більше, ніж у 50% дітей у 2004 році з вродженими вадами розвитку виявлений активний перебіг цитомегаловірусної, герпетичної 1 та 2 типів, токсоплазмозу та парвовірусної інфекції В19 з їх морфологічними маркерами. Згідно з результатами робіт, отриманих в Україні професором
Н.В. Нагорною, у половини новонароджених дітей, оперованих з приводу вроджених вад серця в тканинних біоптатах серцевих м’язів, виявлялися ДНК герпесвірусних інфекцій. Це підтверджує їх значимість у розвитку внутрішньоутробних порушень органогенезу .
Це зростання патології зумовлене зниженням імунітету жінок за рахунок негативних змін екологічного характеру, зростання дії стресогенних факторів у побуті та на роботі, погіршенням харчування, зниженням якості організації медичної допомоги цій групі жінок. Не зважаючи на успіхи у вивченні причин виникнення внутрішньоутробних інфекцій, питання їх раннього виявлення і профілактики переходу в інфекційний процес у новонародженого в перші дні життя складні та не до кінця вирішені. У більшості випадків діагностуються ознаки вже початкового інфекційного захворювання, що потребує довготривалого лікування.
У 1971 році Андре Наміас із багаточисельної кількості інфекційних захворювань виділив групу вірусних, бактеріальних та інших інфекцій, які при великій різноманітності структурних і біологічних властивостей збудників викликають у дітей схожі клінічні прояви, а внаслідок цього структурні дефекти багатьох органів та систем, зокрема центральної нервової системи. По перших літерах латинських назв інфекцій, що входять в цю групу, ці інекційні захворювання прийнято називати TORCH-інфекціями, або інфекціями TORCH-комплексу.
Ризик інфікування плоду зумовлений видом збудника. У низці випадків, навіть при низькій частоті окремих збудників, що трапляються, ризик інфікування залишається високим. Плід розвивається у складних умовах взаємовідношень з організмом матері, тому наявність у вагітної вогнищ інфекції є фактором ризику для розвитку різних патологічних станів плоду, новонародженого.
Актуальність даної роботи полягає у з`ясуванні, дослідженні та узагальненні значущості проблеми внутрішньоутробних інфекцій, їх впливу на перебіг вагітності та пологів, післяпологовий період, а також у доведенні, що TORCH -інфекції є причиною перинатальної патології: інфекційних захворювань плоду, вад розвитку, гіпотрофії, ураження органів зору, дефектів центральної нервової системи, жовтяниці, гепатоспленомегалії тощо. Актуальність проблеми TORCH-інфекцій пов’язана з декількома аспектами: велика поширеність їх серед населення, простота та різноманітність у реалізації механізмів передавання, незворотні наслідки після перенесеного захворювання, можливість внутрішньоутробного інфікування (ВУІ) з подальшим розвитком вад у плоду, часто несумісних із життям, спричинення тривалого хронічного перебігу захворювань.
Мета дослідження: з’ясувати та узагальнити інформацію про роль основних збудників TORCH-інфекцій на процес виникнення патологій та розвиток плоду, способи лікування та попередження захворювань, пов`язаних з TORCH-інфекціями.
Виходячи з мети нашого дослідження ми ставимо перед собою такі завдання :
) з’ясувати стан дослідження проблеми впливу TORCH -інфекцій на перебіг вагітності в науково-методичній літературі українських та зарубіжних авторів;
) з’ясувати шляхом дослідження впливу TORCH-інфекцій на вагітних жінок при їх захворюваннях: токсоплазмозі, краснусі та цитомегаловірусній інфекції;
) виявити найбільш ефективні способи лікування токсоплазмозу, краснухи та цитомегаловірусної інфекції в системі лікування вагітних жінок в Україні;
) дослідити та узагальнити профілактичні заходи, які попереджають захворювання вагітних жінок під дією чинників TORCH -інфекцій.

РОЗДІЛ I. ВИВЧЕННЯ СТАНУ ПИТАННЯ ВПЛИВУ ВІРУСІВ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ У РОБОТАХ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ УЧЕНИХ

Материнський організм є унікальним середовищем, що забезпечує ріст та розвиток нового людського організму. Для народження здорової дитини необхідною умовою є фізичне та психічне здоров’я майбутньої мами, відсутність впливу на неї несприятливих чинників навколишнього середовища. Серед таких несприятливих чинників, що можуть зашкодити внутрішньоутробному розвитку плоду, важливе місце займають інфекційні збудники: токсоплазмоз, вірус простого герпесу, краснухи та цитомегаловірус. Цьому питанню приділяли увагу багато лікарів та наукових співпрацівників як в Україні, так і за кордоном.

.1 Токсоплазмоз як результат впливу TORCH -інфекцій на організм вагітних жінок

Професор Л.І. Чернишова, досліджуючи в своїх роботах токсоплазмоз, зазначила, що актуальність даного захворювання визначається широким розповсюдженням інвазії токсоплазм серед населення, що супроводжується переважно безсимптомним перебігом токсоплазмозу у вагітних жінок і має несприятливі наслідки для плоду, характеризує розвиток тяжких маніфестних форм у пацієнтів з імуносупресією. Основним джерелом інвазії може бути тварина - молода кицька, яка виділяє у зовнішнє середовище до 1,5 млрд. ооцист за 2-3 тижні хвороби [30].
Як виявили британські лікарі, хвора людина при будь-якій формі токсоплазмозу не заразна для оточуючих. Виключення складає лише вагітна жінка з гострим токсоплазмозом, яка може внутрішньоутробно інфікувати плід, та в ряді випадків - донори крові і тканин. Існує 4 шляхи зараження токсоплазмозом:
o пероральний (97% усіх випадків зараження);
o перкутанний (1% - при пораненні шкіри або слизових оболонок);
o трансплацентарний (1% - при виникненні в жінки під час вагітності паразитемії);
o гемотрансфузійний та трансплацентарний (1%, який реалізується при переливанні крові та трансплантації органів) [35].
З досліджень російських вчених ми дізнались, що токсоплазмоз - це захворювання, що викликається внутрішньоклітинними найпростішими мікроорганізмами Toxoplasma gondii, які зустрічаються повсюдно і вражають травоїдних, м’ясоїдних і всеїдних тварин, а також птахів і рептилій. Набутий токсоплазмоз у дорослих нерідко протікає в латентній (прихованій) формі. При гострій формі можуть бути уражені головний мозок, очі, лімфатична система, печінка, селезінка, серце та інші органи.
Токсоплазми існують в трьох формах:
- вільні паразити (тахізоіти);
цисти (форми мікроорганізму, захищені щільною оболонкою і дуже стійкі до зовнішніх впливів);
ооцисти (ця форма паразита може виявитися тільки в фекаліях сімейства котячих). Цисти утворюються в організмі тварин з вільної форми паразитів і зберігаються в такому вигляді в різних тканинах і органах. При вживанні зараженого м'яса тварин (овець, свиней, дичини тощо) відбувається інфікування людини. Від матері із скомпроментованою імунною системою токсоплазмоз може передаватись як при гострій інфекції, так і при реактивації хронічної інфекції. Ризик інфікування плоду та тяжкість вродженого токсоплазмозу не залежить від клінічної форми токсоплазмозу (маніфестна чи безсимптомна), яка перенесла вагітна, а визначається терміном інфікування жінки [39].
За даними Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України спонтанні аборти мають місце в 50,5% жінок з токсоплазмозом, пологи - у 30%, штучні аборти на вимогу вагітних - у 19,5%. Мертвонародження складає 22,7% від числа пологів (6,6% усіх вагітностей). Із цих дітей майже 3/4 померли в перші дні та місяці після народження [28].
Ознайомившись з науковою роботою Ю.С. Паращука, Р.С. Фаті ми зазначимо, що плацента є бар’єром для багатьох патогенних чинників. Однак токсоплазми здатні проникати через плаценту й вражати внутрішньоутробно плід, тоді як і сама плацента є дуже чутливою до дії інфекційного агента. При цьому порушується її структура , змінюється функціональна активність, що спричиняє її недостатність, а також дисфункцію [21].
Британські лікарі: С.Хрехем та Р.Лала стверджують: якщо при фізіологічному процесі гестації спостерігається помірна активація функції фетоплацентарного комплексу, що проявляється підвищенням рівня цілого ряду гормонів, то при токсоплазмозі цей процес пригнічується. Ступінь його прояву залежить від особливостей клінічного перебігу патологічного процесу. Зміна гормонального гомеостазу в бік пригнічення ендокринної функції фетоплацентарного комплексу проявляється подальшим порушенням адаптаційно-компенсаторних реакцій, які забезпечують фізіологічний перебіг процесу гестації, та розвитком гіпоксії плода. Порушення функції плаценти призводить до недостатнього енергетичного забезпечення плоду, погіршення пластичних процесів, та відставання його в рості [32].
Л.І. Грачов вказує в своєму посібнику, що, якщо зараження відбувається в першому триместрі вагітності, коли плацента ще слабо проникна, вірогідність зараження складає лише 17%. Проте, якщо це все ж таки відбувається, наслідки зараження можуть бути трагічні: можливий викидень, народження мертвої дитини або дитини з природженим токсоплазмозом (приблизно у 30% дітей). У другому триместрі вірогідність інфікування збільшується до 20%. Збудники накопичуються в головному мозку дитини, вражаючи його очі і центральну нервову систему. Незабаром імунна система знищить токсоплазми, але частина нервових клітин так і залишиться пошкодженими, а отже у дитини значно збільшується ризик розвитку підвищеного внутрішньочерепного тиску, розумової відсталості, епілепсії і сліпоти. При зараженні в третьому триместрі вірогідність інфікування складає вже більше 60%, проте до цього часу плід вже стійкіший до дії токсоплазм. Дитина може з'явитися на світ без жодних ознак захворювання, проте прихований токсоплазмоз может виявитися через багато років [9]. Як зазначив В.М. Бадюк в своїй книзі “TORCH-інфекції”, що токсоплазмоз є важливою проблемою акушерства. Перехворівши токсоплазмозом жінка може народити дитину з хронічним вродженим токсоплазмозом з тяжкими органними ураженнями у вигляді гідроцефалії (мікроцефалії), хоріоретиніта, мікрофтальму, кальцинатів у головному мозку, що ведуть до глибокої інвалідності чи смерті дитини в перші дні, або на першому році життя [4].

1.2 Краснуха як результат впливу TORCH-інфекцій на організм вагітних жінок

Краснуха під час вагітності є інфекцією, яка викликає легкі грипоподібні симптоми і висип на шкірі. Однак, ці симптоми з'являються тільки у половини людей, інфікованих краснухою. Інша половина навіть не знає, що інфіковані, оскільки не мають жодних симптомів [40].
Дослідивши статті Пастера Мерье Кеннота можемо зробити висновки, що краснуху викликає Rubella virus, який дуже заразний і поширюється через повітря, тобто ви можете заразитися від кашлю або чхання хворої людини. Краснуха була усунена в нашій країні завдяки плановій вакцинації дітей, яка захищає людину від інфекції на все життя. Але жінки, які в дитинстві не були вакциновані, можуть заразитися. Тому, якщо ви ніколи не робили щеплення, пройдіть вакцинацію перед тим, як завагітніти (після вакцинації потрібно почекати 1 місяць, і можна приступати до спроб зачати дитину) [15].
За даними з С.О.Крамарьова, частота інфікування вагітної при контакті з хворим на краснуху залежить від наявності у неї імунітету до цієї інфекції. При цьому вірус інфікує епітелій ворсин хоріону та ендотелій кровоносних судин плаценти, звідки у вигляді емболів заноситься у кровотік плода, його клітини. Патологічний процес розвивається по типу хронічної інфекції. Рівень ембріональної інфекції досягає 81 % при захворюванні вагітної жінки краснухою в перші 12 тижнів вагітності, 54 % - при захворюванні вагітної з 13-го по 16-й тиждень вагітності, 36 % - з 17-го по 22-й тиждень, 30 % - з 23-го по 30-й тиждень, 100 % - з 31-го по 36-й тиждень і пізніше [44].
Вчені О.Г. Анджипаридзе, Г.І. Червонський, досліджуючи краснуху стверджують що, можливими механізмами вроджених аномалій при краснусі вважають пряму деструктивну дію вірусу на клітини зародка, ішемію плоду в результаті ураження судин плаценти. Цитодеструктивна дія вірусу краснухи проявляється у кришталику ока та завитку внутрішнього вуха. Патологічні зміни пов’язані в основному з пригніченням мітотичної активності клітин та уповільненням їх росту. Порушення росту клітин пояснюють прямою дією вірусу чи дією його через генетичний апарат. Важливим у патогенезі ушкодження клітин плода є ураження його судин, що призводить до некрозу тканин. Найсерйознішого ураження зазнають ті органи, що перебувають у стадії формування. Таким критичним періодом для мозку є 3-11-й тижні вагітності, для серця - 4-7-й тижні, для вуха - 7-12-й тижні, для ока - 4-7-й тижні, для піднебіння - 10-12-й тижні вагітності. Вади серця, катаракта, глаукома розвиваються при захворюванні матері в перші 8 тижнів вагітності, ураження органу слуху - на 12-му тижні вагітності. Після народження дитини зберігається персистенція вірусу в організмі. При цьому створюються умови для розвитку імунопатологічних процесів, результатом яких є розвиток у дитини з вірусної краснухи, глухоти, ретинопатії, тиреоїдиту, цукрового діабету, енцефаліту тощо [1].
Пастер Мерье Кеннот виявив, що катаракта - результат прямої цитопатогенної дії вірусу краснухи, який може персистувати у кришталику ока впродовж кількох років. Катаракта може бути одно- або двосторонньою і часто поєднується з мікрофтальмією. Ця аномалія може бути відсутньою при народженні і розвинутися протягом періоду новонародженості. Глаукома зустрічається значно рідше, ніж катаракта (співвідношенні 1:10), може прогресувати протягом періоду новонародженості. Майже ніколи глаукома не поєднується з катарактою. Часто серед вад зору зустрічається ретинопатія, що характеризується розташованими на сітківці ока ділянками темної пігментації та депігментації. Зміни з боку очей можуть виникнути через кілька років після народження [15].
Британські вчені С.Лонг, Л.Пікерінг, С.Пробер з’ясували, що до типових проявів вірусної краснухи належать гепатити, гепатоспленомегалія, які супроводжуються жовтухою з високим рівнем білірубіну в крові, гемолітична анемія з характерним ретикулоцитозом та деформованими еритроцитами, відкрите переднє джерельце, серозний менінгіт, інтерстиціальна пневмонія, ураження трубчастих кісток (остеопороз). Остання патологія виявляється при рентгенологічному дослідженні, характеризується чергуванням ділянок розрідження та ущільнення кісткової тканини [33]. Наявність у вагітної жінки краснухи збільшує ризик:
o синдрому вродженої краснухи (СВК) - стану, який розвивається, коли мати передає краснуху дитині, поки він ще знаходиться в її утробі (це може призвести до народження дитини з одним або декількома вродженими дефектами, включаючи проблеми з серцем, проблеми із зором, слухом, відставання в розумовому розвитку, проблеми з кістками, з ростом, а також пошкодження печінки і селезінки);
o викидня;
o мертвонародження;
o передчасних пологів [24 ].
За даними Л. Л. Нисевич, ймовірність інфікування дитини залежить від того, на якому терміні вагітності заразилася його мати:
o якщо жінка заразилася краснухою до 12 тижня вагітності, дитина отримає інфекцію з ймовірністю в 85%;
o якщо жінка заразилася краснухою між 13 і 16 тижнями вагітності, дитина отримає інфекцію з ймовірністю в 50%;
o якщо жінка заразилася краснухою після 16 - 17 тижня вагітності, дитина отримає інфекцію з ймовірністю в 25% [20].
За результатами з досліджень американського науковця С.А.Плоткина, якщо жінка заразиться в перші 13 тижнів вагітності, то у дитини з вірогідністю до 60% будуть вроджені дефекти, тому (якщо доведено інфікування плода) краснуха на таких ранніх термінах є показанням для переривання вагітності [34].

1.3 Цитомегаловірусна інфекція як результат впливу Torch-інфекцій на організм вагітних жінок

Як стверджує Г.К. Степанківська, цитомегаловірусна інфекція - антропонозне інфекційне захворювання з множинним механізмом передачі, спричинене вірусом герпесу 5-го типу (HHV-5), що має широкий діапазон клінічних проявів - від безсимптомних до тяжких генералізованих форм з ураженням внутрішніх органів та центральної нервової системи [8]. Збудник Cytomegalovirus hominis належить до родини Herpesviridae. Діаметр віріону складає 120-140 нм. Існують 2 серотипи вірусу, між якими є антигенні відмінності. Як і для інших герпесвірусів, йому властива тропність до певних тканин, здатність до персистенції та латенції в організмі інфікованої людини. Вірус потрапляє в клітину шляхом ендоцитозу, після чого ДНК вірусу проникає в ядро, змінюючи при цьому структуру клітини. Нормальні клітини набувають величезних розмірів (вони отримали назву «цитомегали» , їхній діаметр може сягати 40 мкм). Вищесказаний вірус чутливий до ефіру та дезінфекційних розчинів температури, швидко руйнується під час нагрівання, проте добре зберігається за кімнатної температури. Культивується в культурі фібробластів ембріона людини, зумовлюючи цитопатичний ефект [37].
Джерело інфекції - людина, хвора або носій. Вірус може знаходитися в слині, молоці, сечі, екскрементах, крові, лікворі, спермі, секреті шийки матки, сльозах. Інфекція може передаватися вертикальним, повітряно-крапельним, контактним та статевим шляхами. Можливе зараження під час переливання крові та пересадки органів і тканин [8].
В.Н. Серов детально досліджував цитомегаловірусну інфекцію і виявив, що, потрапляючи в кров, цитомегаловірус викликає виражену імунну реакцію, яка виявляється у виробленні захисних білкових антитіл - імуноглобулінів М і G (IgM та IgG) і противірусну клітинну реакцію з утворенням лімфоцитів CD 4 і CD 8. Утворення імуноглобулінів М свідчить про первинну інфекцію, відбувається через 1-2 місяці після зараження цитомегаловірусом. Через 4-5 місяців IgM замінюються на IgG, що виявляються в крові протягом усього подальшого життя. При міцного імунітеті цитомегаловірус не викликає клінічних проявів, перебіг інфекції відбувається безсимптомно, приховано, хоча наявність вірусу визначається у багатьох тканинах і органах. Вражає клітини, Цитомегаловірус, вражає збільшення їх розміру, під мікроскопом уражені клітини схожі на «око сови». Цитомегаловірус знаходиться в організмі довічно. Навіть при безсимптомному перебігу інфекції носій цитомегаловірусу є потенційно заразним для неінфікованих осіб. Виняток становить внутрішньоутробний шлях передачі цитомегаловірусу від вагітної жінки до плоду, який відбувається в основному при активному перебігу процесу, і лише у 5% випадків викликає вроджену цитомегалію, в інших же випадках носить безсимптомний характер [6].
У посібнику професора кафедри акушерства та гінекології В.І. Бодяжиної зазначено, що цитомегаловірусам властиві тривала персистенція та хронізація процесу. При цьому відзначені чіткі антигенні розходження між окремими штамами вірусу. Серед деяких особливостей цитомегаловірусу слід зазначити й те, що вірус реплікується у клітинах повільно, без їхньої деструкції, має вузький спектр хазяїв та меншу чутливість, ніж віруси звичайного герпесу. Причини тривалого перебігу ЦМВ інфекційного процесу пов’язані з властивостями збудника під впливом імунного «пресу» «ховатися» в клітинах, що захищає його від ефективної імунної реакції. При цьому уповільнюється розмноження вірусу, він «засинає» і подальше його поширення в організмі припиняється. Такий стан називається латентним. Активізація збудника відбувається у випадках зниження активності імунної відповіді [5].
Сучасні світові статистичні дані вказують на те, що 0,5-2,5% дітей народжуються вже інфікованими ЦМВ. У Сполучених Штатах близько 40 тис. дітей народжуються з уродженою ЦМВІ щорічно. Хоча більшість випадків уродженої ЦМВІ є асимптоматичними, від 5 до 20% дітей, народжених від матерів з первинною ЦМВІ, мають явно виражені симптоми. Класичний синдром вродженої цитомегалії реєструється в одному випадку на 3-5 тис. пологів. Смертність у цих дітей становить майже 39% [41]. У 95% випадків внутрішньоутробне інфікування плода цитомегаловірусом не викликає розвитку захворювання, а перебігає безсимптомно.
Е.К. Айламазян засвідчив, що вроджена цитомегаловірусна інфекція розвивається у новонароджених, матері яких перенесли первинну цитомегалію. Вроджена цитомегаловірусна інфекція може проявлятися у новонароджених в різних формах:
o петехіальний висип - дрібні шкірні крововиливи - зустрічається у 60-80% новонароджених;
o недоношеність і затримка внутрішньоутробного розвитку плоду - зустрічається у 30% новонароджених;
o жовтяниця;
o хоріоретиніт - гострий запальний процес в сітківці ока, часто викликає зниження і повну втрату зору [31].
Летальність при внутрішньоутробному інфікуванні цитомегаловірусом досягає 20-30%. З дітей, які вижили, велика частина має відставання в розумовому розвитку або інвалідність по слуху і зір [19]. При інфікування цитомегаловірусом в процесі пологів (при проходженні плоду по родових шляхах) або в післяпологовому періоді (при побутовому контакті з інфікованою матір'ю, або грудному вигодовуванні) в більшості випадків розвивається безсимптомний перебіг цитомегаловірусної інфекції. Однак, у недоношених немовлят цитомегаловірус може викликати затяжну пневмонію, до якої часто приєднується супутня бактеріальна інфекція. Часто при ураженні цитомегаловірусом у дітей відзначається уповільнення у фізичному розвитку, збільшення лімфовузлів, гепатит, висип. Про ці та інші наслідки ураження пишуть російські науковці І.В. Дуда, В.І. Дуда [11].

РОЗДІЛ II. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ TORCH -ІНФЕКЦІЇ У ВАГІТНИХ ЖІНОК

Діагностика TORCH-інфекцій проводиться декількома методами, які часто доповнюють один одного для того, щоб підібрати оптимальну схему лікування та спостереження за пацієнткою. В комплекс лабораторних обстежень входять бактеріоскопічне дослідження вагінальних виділень та цервікального зіскобу (мазок на флору), бактеріологічне дослідження зі статевих органів (бак посів), імуноферментні аналізи на інфекції (ІФА), ДНК-діагностика статевих інфекцій. Конкретний план обстеження та лікування пацієнтки складає лікар-гінеколог, виходячи зі скарг хворої, даних гінекологічного та акушерського анамнезу, даних об’єктивного обстеження статевої сфери.
Наші дослідження TORCH-інфекцій проводились на базі Перинатального центру пологового будинку № 7 м.Києва, за допомогою лікаря акушера-гінеколога вищої категорії Маланчука О.Б. зі згоди пацієнтів. При цьому ми разом з лікарем досліджували історію захворювання пацієнта та шляхи його лікування.
Лікування TORCH - інфекцій на практиці супроводжується певними труднощами, що пов’язано з особливостями життєвого циклу деяких бактерій (наприклад, хламідія має внутрішньо- та позаклітинні фази циклу розвитку), утворенням асоціатів (мікст) інфекцій, багатовогнищевістю ураження, дисбалансом імунних механізмів внаслідок впливу екологічних чинників, інше. Лікування захворювання лише антибіотиками - малоефективне, призводить до утворення стійких форм бактерій (L-форм), хронізації інфекційного процесу, рецидивів інфекції після нормалізації лабораторних показників. Тому в схеми лікування обов’язково необхідно вводити препарати імунокоригуючого та дренажного спрямування: імуномодулятори, бактерійні препарати, вітамінні комплекси, проводити озонотерапію, антигомотоксичне лікування, санум-терапію. Дуже перспективним в цьому відношенні є метод санум-терапії, при якому поетапним застосуванням біологічних препаратів забезпечується виведення з організму інфекційних агентів. Актуальним цей метод є у разі неодноразового безуспішного лікування інфекцій стандартними методиками.
Похожие материалы:

Добавление комментария

Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введите код: