В останні десятиріччя все більше увага дослідників звертається до однієї з центральних проблем психології розвитку особистості - до проблеми пошуку механізмів та закономірностей становлення самосвідомості особистості. Загальна проблематика самосвідомості особистості посіла значне місце в теорії психології завдяки працям Р. Бернса, У. Джемса, І. Кона, К. Роджерса, С. Рубінштейна, В. Століна, З. Фрейда, І. Чеснокової, Т. Шибутані, К. Юнга, В. Ядова та інших.

В сложном социально-культурном феномене "труд" переплетается множество смежных, неоднозначных, проблемных аспектов. Тождественен ли "труд" "игре" ("игре гения") и в чем их отличие? Возможно ли выделение универсальной меры психофизиологической и психологической "цены" деятельности человека, предопределяющей ее статус как "труд"? Как оценить роль профессиональной подготовленности, таланта и одаренности человека? Творчество — это "труд"? И в каких именно стадиях весьма неоднозначного творческого процесса? Эдисон, как известно, "труд" и "озарение" в результатах гениального творца "точно" оценивал в пропорции 99 : 1, но понятно, что это — метафора, образ, намек успешного человека, первоклассного профессионала и высокопродуктивного работника на некоторые сущностные отношения, связанные с профессиональным трудом. Что привносит или изменяет вдохновение или, например, влюбленность, вера, убежденность человека в его деятельности по созданию социально ценного продукта, то есть — продукта труда?

Традиционно, литература, искусство и наша повседневная жизнь тесно связана с чувством сострадания, умением понять другого человека, оценить его радость и горе. В психологии эти важнейшие способности личности обобщены термином «эмпатия».

Одним з найважливіших завдань психологічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування творчої особистості, адже розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.
Але між розумінням проблеми і практичним втіленням у навчальному процесі спеціалізованих програм з розвитку творчих здібностей виникають труднощі, пов’язані насамперед з недостатньою визначеністю теоретичних питань, що врешті викликає значну кількість практичних ускладнень.

Розвиток провини і становлення совісті – важливі етапи психологічного росту особистості. Провина є аналогом злості - це наша реакція на події в житті. Можна підкреслити - це наша особиста реакція на те, що відбувається з нами.

Серед проблем, зв'язаних з функціонуванням малих груп, у психолого-педагогічних і соціально-психологічних дослідженнях важливе місце займають питання організації і керування діяльністю і спілкуванням у таких групах. З цих питань, напевно, найбільш популярним серед психологів є проблема лідерства в навчальних групах.

Коли ми говоримо про свідомість в контексті психодіагностики, то маємо на увазі довільність, внутрішній вольовий контроль і володіння мовою основних пізнавальних процесів дитини, його сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення [3.c.53].

Проблематика сім’ї – її соціально-психологічні характеристики, що пов’язані з динамікою сімейних відносин, особливостями їх впливу на розвиток особистості дитини, надання психологічної допомоги сім’ям у важких ситуаціях є стабільно актуальною у психолого-педагогічній науці від початку ХХ ст.

Пам'ять – це не тільки психічна функція, яка забезпечує можливість функціонування загальних психічних процесів і складає основу психічного життя людини, це і не тільки форма психічної фіксації набутого досвіду людини, а це і пізнавальний чуттєвий процес, який складає основу чуттєвого та абстрактного пізнання дійсності і зводиться до запам’ятовування, збереження, забування та відтворення інформації набутої в процесі власного життя.

Перебудова сучасної системи педагогічної діяльності у плані забезпечення різнобічного і гармонійного розвитку особистості вимагає від вихователя особливої уваги до учня на переломних етапах його психічного та соціального розвитку, коли помітно загострюються суперечності цього процесу. Дуже важливо не допустити переростання цих суперечностей у конфлікти, які можуть сповільнювати, а то й деформувати процес становлення особистості учня.